Від Аахена до АЕС "Тіанж" у Бельгії - лише 70 кілометрів. Місто побоюється ризику "нового Чорнобиля", адже у корпусі реактора знаходять нові тріщини. Місцевим роздають йод в таблетках - про всяк випадок.
Реклама
Чому німці бояться бельгійської АЕС Тіанж (01.09.2017 )
01:50
1 вересня 2017 року для мешканців Аахена та околиць стало незвичайною датою. Від цього дня вони можуть коштом міського бюджету замовити в інтернеті йод у пігулках. Таким чином місцева влада намагається убезпечити населення на випадок аварії на бельгійській АЕС "Тіанж" неподалік. Збудували її понад 40 років тому. За планом найстаріший реактор - "Тіанж-1" - мав бути відключений ще 2015 року. Утім, уряд Бельгії постійно продовжує термін експлуатації АЕС.
Попри менший термін роботи "молодший брат" цього реактора - "Тіанж-2" - вважається ще більш проблемним. Його корпус вкрило мереживо мікротріщин, найсвіжіші виявили лише три місяці тому під час ультразвукового обстеження. Влада Бельгії стверджує, що на роботу реактора це ніяк не впливає, а безпеці населення ніщо не загрожує. Щоправда, вони роздали жителям навколишніх районів таблетки йоду високої концентрації - про всяк випадок. Власне, звідти ця практика і пішла.
Краще перестрахуватися, аніж вибачатися
"Загалом у Німеччині це не передбачено", - каже голова відділу з питань довкілля міської адміністрації Аахена Маркус Кремер (Markus Kremer). На загальнонаціональному рівні пігулки йоду зберігаються централізовано та мають розподілятися лише в найбільш серйозних випадках, пояснює він.
Однак аахенська влада дійшла висновку, що в разі аварії на реакторі в Тіанжі вони можуть не встигнути вчасно роздати медпрепарати - тому вирішили перестрахуватися. Серед іншого - задля запобігання паніці. "Ідея в тому, щоб роздати пігулки йоду заздалегідь та відразу забезпечити ними більшу частину населення", - пояснює Кремер. Таблетки з високою концентрацією йоду впливають на щитовидну залозу - вона засвоює цей елемент та вже не вбирає радіоактивний йод.
Так можна знизити ризик захворювання на рак щитовидної залози. Препарат видаватиметься до листопада, передовсім дітям, підліткам, матерям і загалом громадянам віком до 45 років - це приблизно 600 тисяч з 1,5 мільйона мешканців регіону. В інших випадках ризик побічних ефектів перевищує шанс захворіти на рак щитовидної залози протягом життя.
Маркус Кремер та інші представники аахенської міської адміністрації розуміють, що навіть подібні запобіжні заходи можуть спровокувати непотрібну паніку серед населення. "Досі ми намагалися знаходити розумні способи просвіти, інформування населення, оскільки, з одного боку, немає підстав для паніки, а з іншого - нетривіальна ситуація", - підкреслює чиновник. За прогнозами влади, близько третини жителів Аахена та околиць скористаються безкоштовною послугою.
"Йод про людське око"
Роздача йоду як єдиний запобіжник - захід про людське око, вважає експерт з ядерної техніки та безпеки Ганс-Йозеф Аллеляйн (Hans-Josef Allelein). "Необхідно чітко зрозуміти, що це лише перший крок. Якщо виникає страх - навіть якщо він зі суб'єктивної точки зору не обґрунтований, слід забезпечити кожне господарство водою - два літри на людину, основними продуктами харчування, вітамінами в таблетках, матеріалом для ущільнення вікон і дверей, і гумовими чоботами", - вказує він.
У зв'язку з цим Аллеляйн закликає всіх, хто вже забезпечив себе запасами йоду, проявити послідовність і відповідальність та підготуватися до наступного кроку. "Інакше це просто легкодухість", - резюмує радіолог.
Дискусію про пігулки йоду та небезпечну близькість "Тіанжу" він вважає "істеричною", а страхи з приводу аварії на цій АЕС - безпідставними. Водночас радіолог поділяє критику поведінки у цій ситуації бельгійської влади та менеджменту атомної станції. На його думку, вони видають лише ту інформацію, яка у якийсь інший спосіб просочується сама. Так, про те, що в корпусі реактора "Тіанж-2" у червні виявили 70 нових тріщин, міністр безпеки і внутрішніх справ Бельгії Ян Ямбон повідомив лише у відповідь на парламентський запит партії Зелених.
Суди і протести
Під час проведення інспекції 2015 року загалом виявили "близько 3149 ознак", які можуть вказувати на пошкодження в корпусі реактора "Тіанж-2". Відтоді уряд Німеччини марно домагається тимчасового відключення реактора до повного з'ясування ситуації з безпекою.
У свою чергу міська влада Аахена у зв'язку з продовженням експлуатації проблемного реактора подала позови до бельгійських судів за підтримки сусідніх з цією країною німецьких федеральних земель Північний Рейн-Вестфалія та Рейнланд-Пфальц, а також сотні прикордонних комун.
Жителі Аахена і самі готові постояти за себе. На вікнах будинків, автомобілях та інших видних місцях у місті майорять написи "Вимкніть "Тіанж"!". Наприкінці червня близько 50 тисяч противників атомної енергетики з Німеччини, Нідерландів та Бельгії вишикувалися в живий ланцюг завдовжки майже 100 кілометрів на знак протесту проти АЕС у Тіанжі та роботи другої бельгійської атомної станції "Дул" - у корпусі її третього реактора теж виявлено чимало мікротріщин.
Бельгія планує повністю відмовитися від використання атомної енергії аж у 2025 році. Спочатку передбачалося, що реактори "Тіанж-1", а також "Дул-1" і "Дул-2" будуть відключені до 2015 року, однак бельгійська влада продовжила термін їхньої експлуатації на 10 років.
Чому німці бояться бельгійської АЕС Тіанж (01.09.2017 )
01:50
This browser does not support the video element.
Проти чого німці вишиковуються у живі ланцюги? (26.06.2017)
01:43
This browser does not support the video element.
Фоторепортаж: Чорнобильська зона через 30 років після трагедії
Після аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, із зони навколо неї було евакуйовано понад 115 тисяч осіб. Про життя "зони відчуження" через 30 років після трагедії - у фоторепортажі DW.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська зона відчуження
Після чорнобильської катастрофи виникла необхідність контролю над територіями, які зазнали найбільшого забруднення - це міста Чорнобиль і Прип'ять. Через зараження довгоживучими радіонуклідами цю зону закрили для вільного доступу. Нині в Чорнобилі розташоване підприємство з управління зоною відчуження, там же проживає до 2800 працівників підприємств, що будують укриття для саркофага.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська АЕС
У 1970-х роках в Чорнобильському районі почалося будівництво першої атомної електростанції в Україні. Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована в 3 кілометрах від Прип'яті і 18 кілометрах від Чорнобиля. ЧАЕС виробляла десяту частину електроенергії України. Повністю зупинили ЧАЕС тільки в кінці 2000 року. Зараз триває будівництво нового укриття над зруйнованим 4-им енергоблоком.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобиль - адміністративний центр зони
До аварії в Чорнобилі проживало 12,5 тисячі осіб, всі вони були евакуйовані через кілька днів після трагедії. На даний момент місто входить у 30-кілометрову зону відчуження і є її адміністративним центром. Персонал підприємств, що тут працюють, проживає в занедбаних багатоквартирних будинках Чорнобиля. При перетині кордонів зони відчуження всі зобов'язані проходити дозиметричний контроль.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Арка - нове укриття для саркофага
Для ліквідації аварії було задіяно понад 600 тисяч осіб. Основним їх завданням було будівництво бетонного саркофага для 4-го енергоблоку. Під дією зовнішніх факторів і радіації старе укриття почало руйнуватися, що несе небезпеку - там досі зберігається близько 200 тонн радіоактивних речовин. Нова арочна споруда повинна повністю накрити саркофаг і дозволити його частковий демонтаж.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Евакуація - сподівались, що лише на три дні
Через кілька днів після аварії відбулась евакуація населення з 30-кілометрової навколо Чорнобильської АЕС. З собою дозволяли брати тільки найнеобхідніше, обіцяли що за три дні всі повернуться додому. Але досі рівень радіоактивного зараження дуже високий, що не дозволяє зняти обмеження в зоні.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Самосели", або місцеві жителі
Через деякий час після аварії та евакуації частина місцевих жителів під різними приводами поверталися до рідних домівок. Цих людей стали називати "самоселами". На сьогоднішній день в зоні проживає близько 180 самоселів: 80 осіб у Чорнобилі і ще близько 100 в селах 30-кілометрової зони.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Автолавка з продуктами двічі на місяць
Самосели проживають в чотирьох селах Чорнобильської зони. Люди живуть на своїх хуторах, вирощують овочі та фрукти, збирають гриби в лісі і п'ють воду з колодязів. З комунальних послуг у них - тільки електрика. Раз на місяць листоноша розвозить пенсії, двічі на місяць приїздить мобільна продуктова крамниця. Зупиняється автолавка на подвір'ї в Марії Олександрівни (на знімку).
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Зона екзотичного туризму
Щорічно Чорнобильську зону відчуження відвідує кілька тисяч туристів-екстремалів. До початку збройного конфлікту на сході України серед туристів-іноземців лідирували росіяни. Нині найбільше туристів - з Польщі, Чехії та США. На знімку - харчування туристів у службовій їдальні в Чорнобилі.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Секретний об'єкт "Дуга-1"
Возять туристів і на колишній радянський секретний об'єкт "Дуга-1" - це радіолокаційна станція для виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Вона так ніколи й не вступила повноцінно в бойове чергування. Конструкція з антен - 700 метрів завдовжки і 150 метрів заввишки. Після аварії на ЧАЕС станцію законсервували, згодом частково демонтували й вивезли обладнання.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Прип'ять - місто-привид
Місто розташоване на березі однойменної річки Прип'ять в 3 кілометрах від ЧАЕС. Саме воно піддалося найбільшому забрудненню через аварію. Населення Прип'яті складало 47,5 тисяч осіб, всі були евакуйовані наступного дня після катастрофи. Навіть після робіт з дезактивації рівень забруднення радіонуклідами залишається занадто високим, тому місто визнали непридатним для життя.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Від "радянської гордості" до мертвої землі
Атомоград Прип'ять мав стати гордістю радянської України. Для працівників ЧАЕС були створені максимально комфортні умови. Нині ж тут як у сюрреалістичному кіно: вулиці заросли деревами, вікна без шибок, у багатьох будівлях обвалилися внутрішні перекриття. Зараз у місті діє лише спецпральня, станція фторування і знезалізнення води, а також гараж спецтехніки ЧАЕС. У місті не проживає жодної людини.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Ковш смерті"
Так званий "ковш смерті" - є однією з візитівок нинішнього міста Прип'ять. Ковш використовувався під час ліквідації наслідків аварії безпосередньо в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Випромінювання від цього елемента техніки навіть у кількох метрах від нього перевищує норму в десять тисяч разів. Доторкатися до "ковша смерті" заборонено.