"Ми заслали в Європу шпигунів під виглядом чеченських біженців. Про результати операції доповіли президенту, і він їх схвалив", - заявив в інтерв'ю другому каналу телебачення ФРН (ZDF) "Ігор". "Ігор", чий голос змінений, а обличчя приховане, - головний герой документального фільму "Холодна війна Путіна". Він стверджує, що є полковником ФСБ, який потрапив у неласку, і що до втечі на Захід був начальником відділу (50 офіцерів та 400 агентів) та особисто брав участь у згаданій операції.

"Ігор" и "сплячі" агенти

Фільм, який показали по ZDF увечері 8 лютого, не називає справжнього імені "Ігоря" та не наводить доказів на підтвердження його розповіді про себе та агентів російських спецслужб серед чеченців, що звернулися до німецької влади з проханням про притулок. Теледокументаліст Еґмонт Кох (Egmont Koch), однак, запевняє, що бачив службове посвідчення свого співрозмовника та вважає його висловлювання правдоподібними.

За словами "Ігоря" російська спецслужба почала засилати до мусульманських діаспор європейських країн своїх агентів під виглядом біженців з Чечні ще 2002 року, тобто задовго до міграційної кризи. До часу їм веліли "не висовуватися", інтегруватися, а ось тепер, мовляв, настав час розбудити "сплячих" агентів.

Їхня задача, кажуть у фільмі, полягає в тому, щоби, по-перше, стежити за чеченськими правозахисниками, які відкрито виступають проти Рамзана Кадирова. По-друге, баламутити німецьку громадську думку, влаштовуючи галасливі маніфестації на підтримку лідера Чечні, за дружбу з Росією та скасування санкцій ЄС. У фільмі показаний один такий мітинг, на якому в Гамбурзі чеченці розмахують прапорами із зображенням Кадирова та тримають у руках транспаранти із закликами скасувати санкції.

Супротивники чи друзі Кадирова?

Як же так, дивується автор фільму, адже чеченці мотивують свої заяви з проханням про притулок саме тим, що є супротивниками його режиму, що їх на батьківщині репресували та переслідували за політичними мотивами? А тепер вони - найкращі дурзі Кадирова?

"Ігор" радить уважніше придивитися передусім до чеченських спортсменів, які шукають або вже отримали притулок у Німеччині. У ФСБ їм, мовляв, дали фальшиві документи, наприклад, тюремні довідки, які мають на меті переконати німецьких чиновників у тому, що йдеться справді про людей, яких переслідують за політичними мотивами.

Еґмонт Кох послухався поради співрозмовника та зустрівся у Кілі з Тимуром Дугазаєвим - чеченським спортсменом, майстром з кількох видів єдиноборств, який 2002 року отримав у Німеччині притулок, а 2011-го - й німецький паспорт. Дугазаєв, який охоче показав кілька фотографій, на яких він відзнятий удвох з Кадировим, щиро розповів, що і він сам, і інші чеченські біженці розповідають німецькій владі "всілякі історії про конфлікт з Кадировим", аби отримати притулок.

МВС ФРН: "Доказів немає"

Обман співробітників Федерального відомства з питань миграції і біженців (BAMF), фальшиві тюремні довідки - ще не докази того, що ошуканець є агентом спецслужби. У свою чергу й автентичність документів - не гарантія того, що шукач притулку, який надав їх BAMF, ніяк не пов'язаний з ФСБ.

На урядовій прес-конференції у п'ятницу, 10 лютого, кореспондент DW спитав представника МВС ФРН, чи є у у німецьких правоохоронних органів або у контррозвідки дані про те, що під виглядом чеченських біженців Росія засилає до Німеччини своїх агентів. "Я не можу повідомити вам про наявність доказів цього", - лаконічно відповів Тобіас Плате (Tobias Plate).

Ухильно відповідає на такі питання й директор Федерального відомства з охорони конституції, що виконує у Німеччині також функції контррозвідки, Ганс-Ґеорґ Масен (Hans-Georg Maaßen). В інтерв'ю автору фільму "Холодна війна Путіна" він заявив, що, на його думку, "велика кількість шукачів притулку, які прибувають до Німеччини з Кавказу, навряд чи може транзитом проїжджати територією Росії без відома або навіть без сприяння російських спецслужб".

Загадана Масеном "велика кількість" - це, однак, відносно. Росія (а чеченців реєструють у Німеччині як росіян) зараз не належить навіть до першої десятки країн, громадяни яких найчастіше звертаються до німецької влади з проханням про притулок.

У 2016 році на розгляді у BAMF перебували загалом 12 234 заяви, подані громадянами Росії. Понад 80 відсотків із них - чеченці. Частка ж біженців з РФ, які насправді отримують позитивну відповідь, а з нею - можливість залишитися в Німеччині, дуже мала. Вона складає лише 2,8 відсотка.