1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Іноземні агенти"

Роман Гончаренко6 липня 2012 р.

Прийнятий російською Держдумою в першому читанні законопроект зобов’язує неурядові організації, що отримують гроші з-за кордону і займаються політикою, називати себе «іноземними агентами».

Фото: Fotolia/Jürgen Rode

Законодавчі ініціативи нечасто викликали в Росії хвилю незадоволення, як у самій країні, так і за кордоном. Проте це сталося із законопроектом № 102766-6, який Держдума прийняла в п’ятницю, 6 липня, в першому читанні. Правляча партія «Єдина Росія» говорить про «регулювання» діяльності неурядових організацій.

«Це неприйнятна спроба затаврувати та піддати остракізму російські неурядові організації, – сказано в заяві координаційної ради Громадського форуму ЄС-Росія. Депутат німецького Бундестагу від партії «зелених» Марілуїзе Бек вважає, що «Кремль кинув виклик власному суспільству». Обурені також і експерти. «Це скандально і неприйнятно», - сказав DW Ханс-Хеннінґ Шредер, експерт берлінського Фонду «Наука та політика».

Шпигунські пристрасті

Вже у назві документу очевидна проблематика: йдеться про організації, «які виконують функцію іноземного агента». Ті, хто при цьому згадують Джеймса Бонда або радянські фільми про шпигунів, можливо, не помиляються. В очах російських законодавців іноземні неурядові організації, здається, не менш небезпечні, ніж закордонні спецслужби.

В Держдумі вважають, що законопроект захистить конституційний устрій країниФото: picture-alliance/dpa

Сьогодні існують «технології, які дозволяють через неурядові організації…руйнувати конституційний лад держави», цитують російські ЗМІ одного з авторів законопроекту, депутата Олександра Сидякіна. Інший депутат, В’ячеслав Ніконов, вважає, що законопроект являє собою «м’яку форму самооборони російської держави».

Документ зобов’язує російські неурядові організації, які отримують гроші з-за кордону та беруть участь у політичній діяльності пройти окрему реєстрацію в якості «іноземних агентів». Ця характеристика обов’язкова для використання, в тому числі у публікаціях неурядових організацій. Тим, хто не пройде реєстрацію, загрожують великі грошові штрафи.

Дискредитація неурядових організацій

«Це має негативні наслідки на багатьох рівнях», - критикує Штефан Мелле, виконавчий директор берлінської неурядової організації Deutsch-Russischer Austausch (Німецько-російський обмін) і член координаційної ради Громадянського форуму ЄС-Росія. За його словами, новий закон створить додаткові бюрократичні перешкоди для роботи російських неурядових організацій. «Але, перш за все, це дискредитує неурядові організації в очах суспільства, – говорить Мелле. – Стверджується, що вони (неурядові організації – ред.) ведуть діяльність не в інтересах громадян Росії, а в інтересах іноземних спонсорів». За словами Мелле, такий висновок «просто неправильний».

Професор Ханс-Хеннінг ШрьодерФото: SWP

«Закон – це, однозначно, спроба залякати різні організації», - вважає Саша Тамм, який протягом останніх трьох років очолював московське представництво німецького політичного Фонду імені Фрідріха Наумана, близького до правлячих у Німеччині лібералів. На думку Тамма, закон направлений в першу чергу проти таких неурядових організацій як «Голос», яка вела моніторинг порушень на виборах у Росії. «Якщо буде критика фальсифікації виборів, то потім можуть сказати, що все це фінансується з-за кордону», – вважає Тамм.

Закони в Росії та на Заході різняться

Аргументи російських політиків про те, що внесений до Держдуми проект закону про неурядові організації не відрізняється, наприклад, від закону, прийнятого в США у 1938 році (Foreign Agent Registration Act, FARA), західні експерти відкидають. «Це не так», – вважає берлінський політолог Шредер. На його думку, на Заході регулювання роботи неурядових організацій пов’язане лише з тим, щоб запобігти відмиванню грошей. Він вважає, що якщо б в Німеччині неурядові організації змусили називатися «іноземними агентами», це викликало б «хвилю обурення».

«Послабити рух опору»

Політолог Шредер вважає, що поява законопроекту пов’язана із протестами проти влади, які почалися в Росії після парламентських виборів у грудні 2011 року. «Є ціла низка ініціатив, направлених на звуження кола діяльності опозиції», - говорить Шредер. Він нагадав, що на початку червня набув чинності закон, який містить жорсткіші норми проведення масових заходів». Тепер, на думку німецького експерта, робиться спроба «затулити рота» таким організаціям, як «Голос».

Експерт Саша ТаммФото: dapd

На думку Шредера, російське керівництво «відчуває складнощі в новій ситуації через велику кількість інформації в інтернеті та появу критичної маси серед представників міського середнього класу». Схожа точка зору і у Штефана Мелле із Громадянського форуму ЄС-Росія. На його думку, мета закону про неурядові організації – «послабити протестний рух» у Росії.

В свою чергу, Саша Тамм із Фонда Науманна, вважає, що новий закон буде сприйнятий «в першу чергу тими прошарками населення, до яких охоче апелює Путін». На його думку, це «люди, які мало знають про інші країни та відчувають відносно них глуху фобію». Водночас, відзначає Тамм, критично налаштована еліта закон не сприйме. Хоча експерт не виключив, що до остаточного прийняття документу текст ще може бути змінений, як це було з іншими законами про неурядові організації.

Замість західних грошей – російські?

Одне із головних питань, яке хвилює і представників неурядових організацій, і експертів, це наслідки закону для роботи цих організацій. «Звісно, це ускладнить їхню роботу всюди, - вважає берлінський політолог Шредер. «Якщо приїхати працювати, наприклад, до Твері, Рязані або Пермі і заявити: «ми – іноземні агенти», – яка місцева неурядова організація або місцева адміністрація погодиться з вами співпрацювати?» – питає експерт.

Відмова від грошей Заходу, може поставити неурядові організації в Росії на межу виживання. Про це, зокрема, вже заявила голова Московської Гельсінської Групи Людмила Алєксєєва.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW