1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Агрономи, але не землероби

Лілія Гришко25 травня 2012 р.

Про сільськогосподарський потенціал України говорять багато. Втім хто може реалізувати цей потенціал? Щороку в Україні випускають до 30 тисяч підготовлених спеціалістів, але за фахом працює меншість.

Фото: CC/Department of Agronomy, Iowa State University

Попри офіційні звіти про майже стовідсоткове їхнє працевлаштування за спеціальністю, більшість випускників-аграріїв таки не йдуть працювати на землю, а перекваліфіковуються. Знайти в Україні дипломованого агронома чи селекціонера або менеджера, який би погодився працювати на селі, нині проблематично. Лише половина молодих фахівців прибувають в перший рік після випуску до місць розподілу на підприємства АПК.

А через рік залишається працювати там лише кожен п’ятий, констатує начальник управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації Микола Дідківський. Про це кажуть і роботодавці, а також і дослідження Німецько-українського аграрного діалогу.

Бракує практики й знань англійської

Дослідження засвідчило, що на систему аграрної освіти в Україні витрачається більше ресурсів, а ніж в інших країнах, але ефективність таких фінансових витрат сумнівна, адже підготовлені спеціалісти не роблять особливих внесків для розвитку агроіндустріального комплексу країни. Причиною є спрямованість освіти в аграрній сфері на теорію, нехтуючи практикою, впевнений професор німецького Кільського університету Ульріх Кестер. «Є студенти, які ніколи не були на сільгосппідприємстві. Їм кажуть, що колись згодом у вас буде практика. Але потім не потрібно дивуватися, чому вони не працюють за фахом», - каже Кестер.

Він детально проаналізував, чому українська аграрна освіта не дає очікуваних результатів і дійшов висновку, що їй бракує диференціації навчальних закладів. Студентів навчають всьому і нічому конкретному. Дослідження науковців, яким багато приділяють уваги в українських аграрних університетах, є неконкурентноспроможними на міжнародному рівні, та йти працювати на землі ніхто не хоче.

Лише кожен п'ятий залишається на селіФото: DW

За словами професора Кестера, у Німеччині є чітке розподілення: хто займається теоретичними дослідженнями в аграрній сфері, а хто цілеспрямовано вивчає практичні аспекти ведення сільського господарства. Саме такої чіткості бракує українським вузам, впевнений німецький вчений. Окрім цього він вважає, що і майбутні аналітики аграрних ринків та майбутні фермери мають однаково добре розбиратися в економіці. «Економічна освіта важлива для аграріїв. Також їм конче необхідно знати іноземну мову, аби потім вигідно реалізовувати свою продукцію не тільки в країні, а й за кордоном», - переконаний він.

Радянські методи

Президент клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса переконаний, що українським вузам потрібно орієнтуватися на потреби агробізнесу. За його словами, нинішня аграрна освіта в Україні «зависла» ще у радянських часах. «Я потрапив на лекцію з агрономії в один з вузів, і було враження, що там ще сталінські часи. Там розповідають студентам, як використовувати препарати, які використовувалися в радянські часи і тепер не випускаються навіть», - наголошує Ліссітса. Він вважає, аби агронаука об’єдналася з бізнесом потрібно показувати привабливість аграрної сфери. Експерт наголошує, що нині через соціально-політичні чинники в Україні сформувалося негативне ставлення до села та роботи на землі.

Українське село й надалі чекає на модернізаціюФото: AP

Разом з тим, президент української аграрної конфедерації Леонід Козаченко переконай, що ситуацію можуть змінити агрохолдинги, яких дедалі більше з’являються в Україні. За словами Козаченка, такі компанії дбають про забезпечення підприємств висококваліфікованими кадрами і готові співпрацювати з вузами. «Нам бракує МВА-програми для аграріїв, яка була б розрахована на менеджерів для великих агрохолдингів», - вважає Леонід Козаченко. За його словами, вузи мають орієнтуватися саме на цей сегмент українського агробізнесу.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW