За часи незалежності українці уперше змушені масово мігрувати під тиском бойових дій. Понад сто тисяч людей втекли від конфлікту на Донбасі в інші регіони України. Ще 130 тисяч виїхали до Росії, підрахували в Управлінні верховного комісара ООН у справах біженців. Переселенці зіштовхуються з багатьма проблемами - доступом до соціальних послуг, пошуком житла та роботи, оформленням реєстрації на новому місці. Але, крім побутових проблем, люди мусять долати і психологічні.

Відчуття постійної тривоги й страху, нічні жахи, порушена концентрація і знижена працездатність - усе це так звані розлади адаптації, які психологи часто спостерігають у переселенців, які пережили бойові дії, розповідає голова громадського об'єднання "Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій" Володимир Погорілий. Членами цього об'єднання є психологи, психотерапевти та психіатри, які раніше надавали допомогу учасникам протестів на Майдані, а нині безкоштовно консультують переселенців, створивши осередки допомоги в 19 областях України. Загалом до асоціації входять 400 фахівців, які пропонують допомогу переселенцям.

Уникнути стресу не вдалося нікому

"Люди стають забудькуватими, легко стомлюються і зриваються на агресію. Їм важко організувати свій розклад і будувати якісь плани", - каже Погорілий. Уникнути цих симптомів не вдалося практично нікому з переселенців, із якими працюють психологи очолюваної ним асоціації. Відрізняється лише інтенсивність цих симптомів залежно від того, наскільки міцна в людей нервова система, пояснює експерт.

Фахівці помітили, що особливо страждають діти. "Стрес у них нерідко виявляється через нічні жахи, тривожність і тілесні вияви, наприклад, енурез. Це пов'язано з тим, що діти не завжди вміють артикулювати свої переживання словами. Тому ми пропонуємо їм арт-терапію", - розповідає глава асоціації психологів.

Кримчани - на іншій стадії

Окрім втрати майна, великою проблемою багатьох переселенців є втрата життєвої перспективи, розповідає Володимир Погорілий. "Люди були змушені кинути все й перебратися на нове місце, де часто нікого не знають. Їх потрібно заспокоїти й допомогти знайти нові перспективи. Адже деякі починають повертатися до звільнених міст, а деякі залишаються там, куди втекли, бо втратили житло й роботу", - пояснює він.

Психолог наводить приклад переселенців із Криму, яких члени його асоціації консультують із квітня. За їхніми спостереженнями, кримчани перебувають уже на іншій стадії адаптації. "Тут ситуація значно оптимістичніша", - розповідає експерт. Загалом ці люди адаптувалися до нової батьківщини і розуміють, що найближчим часом на півострів не повернуться, тому треба будувати життя на новому місці. "Тепер вони часто просять нас організовувати тематичні консультації - про формулювання стратегічних цілей, пошук роботи, складання резюме. Вони готові до планування майбутнього", - зазначає Володимир Погорілий.

Державна програма чи інші підходи?

Вирішити проблему психологічної адаптації переселенців могла б державна цільова програма, вважає глава асоціації психологів. Нині ця проблема певною мірою лягає на плечі волонтерів. Річ у тому, що на початку червня "Асоціації фахівців із подолання наслідків психотравмуючих подій" запропонувала співпрацю Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Фахівці асоціації консультують переселенців, безкоштовно працюючи пліч-о-пліч із державними службами. У державних органах для цього просто не вистачає штатних психологів, констатує Погорілий. У Державній службі надзвичайних ситуацій проблему вирішують, зокрема, відряджаючи психологів на кілька днів у "гарячі точки", де вони консультують мешканців.

Соціальний психолог Олег Покальчук наголошує на іншому аспекті. "На Сході України йдеться про конфлікт передусім політичного характеру, який переріс у воєнний. У мене є сумніви, що переселенцям допоможуть загальні підручникові методи розрадження в цій ситуації", - каже він і ставить питання адаптації навпаки.

"Ми не повинні змішувати підходи до всіх переселенців. Треба вчити суспільство тому, що воно буде стикатися з якоюсь частиною агресивно налаштованих щодо України, ображених людей", - зауважує Покальчук. На його думку, адаптація в новому оточенні апріорі легше відбувається в людей із проукраїнськими поглядами.

"На зміну поглядів потрібно дуже багато часу. Тому треба, зберігаючи почуття власної гідності, не ображаючи цих людей, не вступати з ними в дискусії ідеологічного характеру, бо це марна витрата часу", - радить психолог. На його думку, з цієї причини узагальнені підходи до психологічної адаптації переселенців будуть малоефективними.