Засуджений в Росії український кінорежисер Олег Сенцов тримає восьмий день безстрокового голодування у в'язниці. Українець вимагає звільнення 64 українських політв'язнів Кремля.
Реклама
Оголошене 14 травня безстрокове голодування Олегом Сенцовим стало вимушеним кроком, переконує адвокат українського режисера Дмитро Дінзе. "Сенцов зневірився чого-небудь очікувати від української чи російської сторін. Він категорично для себе вирішив, що йтиме до кінця - фатального або виконання його вимог", - повідомив Дінзе під час прес-конференції у Києві, у понеділок, 21 травня. За словами адвоката, Сенцов оголосив єдину вимогу: звільнення 64 українських політв'язнів, утримуваних у Росії.
За регламентом колонії, де зараз перебуває Сенцов, його ізолювали в окремій камері. Адвокат також повідомив, що його підзахисний півтора місяці готувався до оголошення голодування: відмовився від продуктових передач, припинив купувати продукти у магазині колонії та повністю перейшов на тюремне харчування, яке поступово знижував до 14 травня.
Жодних компромісів
"Я знаю Олега вже чотири роки, він досить категорична людина. Усі мої пропозиції піти юридичним шляхом - звернутися до Верховного суду РФ, до інших відомств - Сенцов відкинув", - зазначив Дінзе. "У російське правосуддя я не вірю, тим більше, у його гуманність. За жодних обставин ніяких компромісів чи перемовин", - передав слова Сенцова його захисник.
За словами адвоката, адміністрація колонії повідомила Сенцову, що у разі погіршення його стану до критичного, він отримуватиме додатково глюкозу чи фізрозчин. "Коли я його бачив востаннє, він вже значно схуд", - додав Дінзе.
Родичі не очікували такого кроку
Сестра Сенцова Наталя Каплан заявила, що оголошення голодування українським кінорежисером для неї стало несподіванкою. "Це останній жест зневіри. Він перестав вірити у своє звільнення, але цим голодуванням він намагається наблизити звільнення інших політичних в'язнів Кремля", - заявила Каплан. За її словами, Сенцов невипадково обрав дату початку голодування, адже, на його думку, перед початком проведення Чемпіонату світу з футболу у Росії це має привернути більшу світову увагу до українських бранців в РФ.
Мати Олега Сенцова, яка зараз продовжує мешкати у Криму та опікуватися двома дітьми ув'язненого, перебуває у важкому моральному стані через новини про оголошене голодування. Людмила Сенцова востаннє бачила сина три роки тому під час суду у Ростові-на-Дону. "Страшно, що можу його більше не побачити взагалі", - прокоментувала ситуацію жінка.
МЗС: пріоритет - звільнення політв'язнів
Речниця українського МЗС Мар'яна Беца під час прес-конференції запевнила, що відомство одразу відреагувало на заяву Олега Сенцова. "Ми направили ноту з вимогою зустрічі з Олегом та ноту до МЗС Росії. Проте за чотири роки ми жодного разу такий дозвіл не отримали, адже російська влада не визнає його громадянином України", - повідомила Беца. Проте представниця відомства наголосила, що пріоритетом для них наразі залишається звільнення усіх політичних в'язнів з Росії, зокрема і Олега Сенцова.
"Олег Сенцов, на нашу думку, є символом усіх політичних бранців Кремля. Тому питання його звільнення ми щоразу піднімаємо на усіх міжнародних майданчиках", - наголосила речниця МЗС України. За її словами, в МЗС покладають великі надії на звільнення Сенцова саме через посилення міжнародного тиску на Росію. "Ключ від звільнення усіх політв'язнів насправді в Кремлі", - підсумувала свій виступ Мар'яна Беца.
Нагадаємо, що кримчанина Олега Сенцова співробітники ФСБ заарештували у травні 2014 року в Сімферополі. Слідство звинуватило Сенцова у створенні в Криму осередку забороненого в Росії "Правого сектору" та плануванні терактів. У 2015 році Сенцов був засуджений військовим судом в Ростові-на-Дону до 20 років в колонії суворого режиму за звинуваченням у начебто створенні на території Криму терористичної організації. Зараз Сенцов перебуває у колонії суворого режиму "Білий ведмідь" північніше Північного полярного кола.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.