Адвокат Сенцова: "Фізичний стан Олега значно погіршився"
Анастасія Магазова
9 серпня 2018 р.
Адвокат Олега Сенцова Дмитро Дінзе в ексклюзивному інтерв'ю DW розповів про погіршення його стану, а також про те, чому російська влада зволікає з помилуванням або звільненням українця.
Реклама
DW: Коли Ви востаннє бачили Олега Сенцова? Як змінився його фізичний і моральний стан з моменту вашої попередньої зустрічі?
Дмитро Дінзе: Востаннє ми бачилися 7 серпня. Настрій у нього нормальний, бадьорий, але фізичний стан Олега значно погіршився. У Лабитнангі протягом двох тижнів стояла спека +40, він її дуже погано переносить, що вплинуло на його самопочуття. На тлі цього у Сенцова загострилося не лише його хронічне захворювання серця, а й додалися проблеми з нирками і печінкою. У нього знижений гемоглобін, не виробляються кров'яні тільця, анемія і періодично німіють кінцівки. Він продовжує вживати ті ж суміші для підтримки свідомості, що і раніше.
Вчора сестра Олега Наталя Каплан опублікувала інформацію з листа Сенцова, який Ви передали їй від нього. Сенцов написав у ньому, що "кінець вже близький, і це не звільнення". Олег, як і раніше, не має наміру припиняти голодування?
Так, він не має наміру припиняти голодування. Сенцов має намір йти до кінця. Якщо доведеться померти, значить помру, каже Олег.
Олега вже привозили до цивільної лікарні для обстеження та можливого лікування, але він категорично відкидає цей варіант. Вам відомо, що там сталося?
Як розповів Олег, до нього в цій лікарні проявили скотиняче ставлення. Пообіцяли прикувати до ліжка і годувати так, як вважатимуть за потрібне, і з його думкою рахуватися не збираються. Коли Олег це почув, то сказав, щоб його негайно звідти вивозили, бо він не має наміру давати проводити процедури цим нелюдам. У цій лікарні зрозуміли, хто до них приїхав, тому і проявили відповідне ставлення. Тому Олег за жодних умов не хоче їхати в цю лікарню, тому що розуміє, що над ним там будуть знущатися. У тюремній лікарні до нього досить добре ставляться, він знайшов спільну мову з головним лікарем.
Пройшов майже місяць з моменту, коли мати Сенцова написала прохання про помилування на ім'я Володимира Путіна, але досі не було жодної реакції. На Ваш погляд, чому? Чи були вже випадки, коли подібні прохання залишалися без розгляду?
Таких прохань в Росії без розгляду дуже багато - задовольняється менше одного відсотка. Комісія з помилування працює формально, тобто знаходить формальні причини для відмови. Вона спеціально створена як фільтр, щоб не перевантажувати адміністрацію президента такими листами. Тому Пєсков (речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков - Ред.) сьогодні і заявив про проходження цього процесу. Для розгляду комісією прохання про помилування необхідно від двох тижнів до місяця, щоб дати висновок і рекомендації президенту. Тому справу Сенцова фактично відправили до первісногофільтру, замість того, щоб самостійно ухвалити рішення, хоча вони на це мають право.
Чи є можливість подачі клопотання про умовно-дострокове звільнення (УДЗ) через хворобу, адже у Олега вже стався другий криз?
Що відомо про стан Олега Сенцова (25.06.2018)
00:52
Є окрема глава КПК РФ, за якою людина повинна відбути за даним видом злочину не менше ¾ терміну, щоб мати відношення до УДЗ і подати своє перше прохання на УДЗ. У Сенцова, відповідно, це настане ще нескоро. Щодо захворювання, про яке йдеться в цій статті, воно повинно бути невиліковним - четвертий ступінь раку, СНІД останньої стадії, саркома тощо. У Олега ж ніякого захворювання немає! Він сам говорить: "Я не хворію, я голодую!". На тлі цього голодування розвиваються захворювання. І причиною його смерті може бути голодування, а не захворювання. Якби такий правовий механізм був, з нашого боку він давно б уже був запущений.
Ви також кілька днів тому опублікували лист, в якому йшлося про прохання відправити Сенцова на лікування в Крим. Але Олег не вважає, що це хороша ідея. Ви поділяєте його позицію?
У справі Сенцова працюють два адвокати - Наталя Добрєва за лінією ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини - Ред.) і я за внутрішньою лінією. Було рішення ЄСПЛ, щоб створити лікарняні умови утримання Сенцова з урахуванням його стану - голодування, загострення захворювань і їхніх наслідків. ЄСПЛ постановив, що потрібно поліпшити його медичну підтримку, але не в умовах ув'язнення, а в умовах цивільної лікарні. Також в цій постанові йдеться, що це має відбуватися не в трьох тисячах кілометрів від його місця проживання, а в Криму. Щоб, у разі фатальних наслідків для його здоров'я, у нього була можливість попрощатися з близькими. При зустрічі я йому про це повідомив. Олег сказав, що зараз він перебуває в нормальних умовах в тюремній лікарні, а що на нього чекає, скажімо, у кримській цивільній лікарні, він не знає. У нього немає гарантій умов утримання в Криму, немає гарантій в безпеці його транспортування - адже звичайний етап в його стані він може просто не пережити. Відповідно, він і відмовився від цього. Коли у нього з'являться такі гарантії, він розгляне цю можливість. Нам, як адвокатам, важливо забезпечити йому можливість вибору.
Як Ви вважаєте, чи є ефективними міжнародні акції підтримки Сенцова, відкриті листи від політиків і видатних діячів культури? Що ще могла б зробити міжнародна спільнота для його звільнення?
Звісно, я вважаю, що вчинки окремих людей і масові акції в всьому світі дуже важливі. Ці дії потрібно однозначно продовжувати. Але також і дипломатичними шляхами необхідно домагатися звільнення всіх українських політв'язнів - когось помилувати, когось обміняти на російських політв'язнів. Я б запропонував і Україні в рамках доброї волі помилувати одного з російських громадян, щоб дати можливість РФ у відповідь звільнити когось з українських в'язнів. Так би мовити, розпочати цей процес і зробити першою реальний крок.
Путін мститься Сенцову за "кривавого карлика"? (06.06.2018)
02:27
This browser does not support the video element.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.