DW: Останнім часом із різних джерел надходять повідомлення про те, що через голодування стан Надії Савченко різко погіршився. Як вона почувається і який в неї настрій?

Ілля Новіков: Настрій бойовий. Вона готова померти, хоча вона цього зовсім не хоче. Для неї голодування, передусім, спосіб показати оточуючим, що ні суд, ні слідство не вирішують, скільки вона сидітиме. Це її активний спротив, її намагання не покоритися волі суду, і для неї воно важливіше, ніж стан здоров'я та все інше.

Нині вона вкрай знесилена. Десь упродовж останнього місяця мигає "червона лампочка" на панелі. Це підтверджують німецькі лікарі й ті лікарі, з якими ми спілкувалися, що абсолютно будь-якого дня у неї може відмовити один з внутрішніх органів. Зараз на цю роль претендує жовчний міхур, проблеми з ним уже є, і після цього посиплеться весь організм. Вона сподівається, що цього не буде, але вона до цього готова.

Їй надають медичну допомогу?

Вона приймає препарати, що їй дають лікарі. Вона змушена була відмовитися від ін'єкцій, оскільки після переведення до "Матроської тиші" її почали колоти щодня, хоча в СІЗО їй ставили крапельницю раз на три-чотири дні. Помалу лікарі почали її витягати, але в неї сталося запалення ліктьових вен, стало неможливо ставити катетер. Тоді їй запропонували пити суміш. Тричі вона підписувала згоду на це, і потім її фактично обвинуватили в порушенні режиму голодування, коли у ЗМІ пройшла інформація, що вона, начебто харчується. Але це неправда. Вона втрачає вагу - по кілограму за три дні. Нині вона важить менше 55 кілограмів. Рахунок іде на дні до того, як в неї відмовлять внутрішні органи, і на тижні - перш ніж розпочнеться незворотній колапс організму. Це надто важка для неї справа, бо вона навряд чи дійде до суду.

Чому Ви так вважаєте?

У цій справі вже допитано 17 тисяч потерпілих і 70 тисяч свідків. З дуже простої причини: справи Савченко не існує як такої. Немає окремої теки з прізвищем «Савченко». Є величезне досьє, що займає, можливо, кілька кімнат у будівлі Слідчого комітету, і до якого потрапляє геть усе, що відбувається на Сході України. Називаю речі своїми іменами - заради правового та інформаційного супроводу російської агресії в Донецьку та Луганську Слідчий комітет (СК) порушив справи начебто через те, що було скоєно злочини проти Росії або її громадян.

Під час обстрілу, провину за який покладають на Савченко, загинули принаймні десятеро людей, але тільки двоє - журналісти Корнелюк і Волошин - були громадянами Росії, ось чому СК порушив цю справу. Але щодо кожного обстрілу - десятки епізодів, і досьє Савченко є частиною величезного провадження. Справа може потрапити до суду лише повністю, а це тисячі томів. Якщо суддя захворіє або помре, все розпочинається знову. Всі 17 тисяч потерпілих мають право ознайомитися з матеріалами. Тому наша мета - не виправдання в суді, а закриття справи до суду.

Яким чином це можна зробити?

Про те, що ми маємо алібі, ми заявили ще в грудні, всі ці документи передано слідству. І далі виникає ситуація не правова, а політична. Вона вимагає лише одного - відпустити її з-під варти. Українське посольство погодилось надати їй житло на той період, коли триватиме слідство. Савченко обрано депутатом Верховної Ради, Савченко є делегатом ПАРЄ, лише це означає, що в Росії її не мають права затримувати й переслідувати в кримінальній справі.

Ми створили ґрунт, що дозвляє всім зацікавленим людям у світі переконатися, що Савченко невинна. Ми відчуваємо підтримку перших осіб. Анґела Меркель, Франсуа Олланд, держсекретар США Джон Керрі дуже чітко висловилися - нас не влаштовує позиція Росії щодо Савченко, ми не вважаємо пояснення задовільними і не віримо в справжнє розслідування. Ми вважаємо, що ви поводитесь із Савченко, як із заручником. Путін чув ці слова, йому це сказали особисто під час зустрічі. І тепер щодня позиція Путіна, мовляв, суд розбереться, виглядає все менш переконливою. Можливо, ця ситуація могла тягнутися довше, але Савченко оголосила голодування, яке триває майже 80 днів. І вимагає вона одного - відпустити її з-під варти.

Як на долю Надії Савченко вплинули мінські угоди?

Ми покладали великі надії на Мінськ, і коли дізнались про резолюцію щодо обміну попоненими і звільнення всіх заарештованих, трактували це як можливість звільнити Савченко. Таке роз'яснення ми отримали від української сторони. Але прес-секретар Путіна Пєсков і голова СК Маркін зробили іншу заяву, що Савченко не підпадає під дію мінських угод. Наступного дня Путін, як нам відомо з неофіційних джерел, мав серію розмов з міжнародними політиками, передусім, з Анґелою Меркель, яка особисто просила його звільнити Савченко. Поки це ні до чого не призвело. Тобто ми повернулися до того стану, в якому перебували до укладання мінських угод.

Хто може звільнити Савченко?

У Росії це можуть зробити дві людини. Генерал Олександр Бастрикін, який очолює Слідчий комітет, і Володимир Путін, який начебто не має офіційних повноважень втручатися в кримінальні справи. Але ми чудово знаємо, що досить одного його слова, одного його натяку, щоби справа пішла в абсолютно іншому напрямку.

Як Ви ставитеся до відмови міжнародної правозахисної організації Amnesty Intermational визнати Надію Савченко політичним в'язнем?

Ми не вважаємо це важливим. Статус політичного в'язня поступається статусу делегата ПАРЄ, який забезпечує своєму носієві формальний дипломатичний імунітет. Хоча ми вітатимемо рішення будь-якої організації, яка визнає Надію Савченко політичним в'язнем.

Якщо відкинути політичну складову, на вашу думку, яка ймовірність того, що російський суд відпустить Савченко?

Дев'ятьох із десяти людей, яких слідство просить взяти під варту, беруть під варту. Судді в Росії досі працюють за таким принципом, що коли особа, яку просили взяти під варту, а суддя відмовив, переховується від слідства, це помилка судді, і суддя особисто за це відповідає. В цьому полягає божевільна логіка російського слідства: одного разу взявши людину під варту, відпустити її потім – означає визнати свою помилку. Слідчому комітету не потрібні співробітники, які визнають свої помилки.

Забравшись тигрові на спину, вкрай важко потім з нього злізти. Якби її не взяли під варту тоді, в липні, якби вона чесно жила під домашнім арештом, як це й пропонувало посольство України, певен, що тепер під варту її би вже ніхто не взяв.

Не боїтеся працювати під таким тиском? Що вас змусило взятися за цю справу?

Я і мої колеги, ми добре розуміємо, чим ризикуємо, наші родини розуміють, що справа може не обмежитись якимись кар’єрними або репутаційними втратами, але це наша робота. Ця справа для мене важлива з багатьох міркувань. Я хоч і російський громадянин, за походженням - українець, розмовляю українською мовою. Наодинці я спілкуюсь із Надією Савченко українською мовою, і це для мене важливо.