Deutsche Welle: Пане Северин, серед політиків, у тому числі й у Києві, існують протилежні думки з приводу того, чи є політика Східного партнерства кроком уперед?

Нічого нового тут немає. Всі ці пропозиції уже існували раніше. Проблемою сьогодні, і не лише у відносинах із Україною, була не вивіска, а втілення. Ми маємо вкласти ресурси. Це партнерство матиме успіх лише, якщо ми робитимемо щось на практиці, а зовсім не тому, що існує чітка мета. В іншому разі Східне партнерство стане новою вивіскою та новою причиною для розпачу.

DW: А який сенс запроваджувати політику, в якій не має нічого нового?

Автори проекту “Східного партнерства” й досі не змогли пояснити мету цієї ініціативи. Тому нам доведеться чекати та спостерігати - що ж станеться. Ми маємо розважити скільки ми можемо вкласти у партнерство, яке нині скидається на перший крок до конфронтації, аніж на партнерство заради миру та демократії.

DW: Ви маєте не увазі останні суперечки між ЄС та Росію з приводу сфери впливу?

Звичайно, ми не погоджуємося із заявами Росії, що ця територія є ексклюзивною зоною впливу Москви. З іншого боку ми не повинні діяти так само, як Росія, і не маємо вважати, що цей регіон є ексклюзивною зоною впливу ЄС. Це є партнерство, тож найкраще було би розробити спільну із Росією політику щодо спільного сусідства. Окрім цього, країни про які йдеться, мають бути суб’єктами, а не об’єктами нашої політики. Звичайно, ми не маємо затверджувати нашу політику в Москві. Але з іншого боку, Росія є частиною реальності, а це не можна ігнорувати. Йдеться не про русофілію, але я думаю, що русофобія теж не є добрим радником.

DW: Як ви ставитеся до того, що Ніколя Саркозі, Гордон Браун та Луїс-Родрігес Сапатеро відмовилися брати участь у саміті Східного партнерства?

Той факт, що лідери Франції, Великобританії та Іспанії не поїхали до Праги - це вже говорить багато про можливий успіх політики Східного партнерства. Ми бачимо у Європі розкол. З одного боку Північна та Східна – це Європа русофобів, та Підень і Захід – це Європа русофілів. Я думаю, що цей розподіл є дуже небезпечним. З іншого боку, уся концепція Східного партнерства є сумнівною. Тому, що ми залишили поза цим важливих сусідів. Ми проігнорували той факт, що є й інші країни, які мають бути включені до цього партнерства. Ми проігнорували головних гравців регіону, приміром Туреччину.

Інтерв'ю провела Тетяна Карпенко