Інцидент, який третього грудня стався на Запорізькій АЕС, не залишився непоміченим у світі. Щоправда в Україні наполягають, що не варто переоцінювати випадок з відключенням одного з енергоблоків ЗАЕС. За міжнародною шкалою ядерних подій INES цей інцидент стоїть на рівні "0", тобто не має значущості з точки зору безпеки, повідомила Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР).

Третій реактор уведено в "холодний стан". "Це коли в реакторі немає ланцюгової реакції. Стержні опущені, і реактор не працює", - пояснила DW директор з питань інформації та зв’язків з громадськістю Українського ядерного форуму Ольга Кошарна. За її словами, це - не аварія, а "інцидент, порушення нормальних умов експлуатації". "Згоріла обмотка трансформатора", - каже Кошарна.

Урок Фукусіми

В Україна працює 15 атомних енергоблоків. "Реактори в Україні - із 70-х років, але вони пройшли повну модернізацію та відповідають сучасним вимогам, підвищеним після Чорнобильської та Фукусімської аварій", - запевняє представниця Українського ядерного форуму.

Кошарна також розповіла, що Україна добровільно приєдналась до ініціативи ЄС провести позачергову оцінку безпеки, так звані стрес-тести, для усіх АЕС Європи. Стрес-тести АЕС в Україні проводилися із врахуванням фукусімських чинників: землетруси, повені, поєднання землетрусів з повенями, а також життєздатність станції за втрати енергопостачання, як це було на Фукусімі. "Розглядалися навіть випадки можливості затоплення генераторів Запорізької АЕС, якщо усі греблі вгору по річці будуть зруйновані", - продовжила Кошарна.

Українські АЕС такі стрес-тести витримали. "При цьому було встановлено, що так, дещо слід зробити - поставити додатковий дизельний генератор. Але в цілому безпека наших АЕС відповідає міжнародним стандартам", - зауважила Кошарна.

Українські АЕС швидко старіють

Скептичніше налаштований Артур Денисенко. Він є координатором енергетичної програми Національного екологічного центру України (НЕЦУ). "2014 року на українських АЕС було зафіксовано 11 незначних порушень, - розповів експерт у розмові з DW. - Але українські АЕС проектували на 30 років експлуатації. Не 40, не 50, а саме 30 років. Були відповідні розрахунки. Сьогодні цей термін закінчується, а держава подовжує експлуатацію ще на 10-20 років. Це небезпечно".

Уже після реконструкції подовжена робота першого й другого блоків на РАЕС, першого на Южно-Українській, планується й на Запорізькій. В атомному реакторі можна замінити трубопроводи, проте не можна замінити найголовніше - сам корпус реактора. "Тому наша позиція чітка: блоки потрібно виводити з експлуатації після закінчення їхнього гарантованого терміну роботи", - каже Денисенко.

Крім цього, координатор енергетичної програми НЕЦУ вважає, що держава мала б підвищити тариф на атомну енергетику до рівня, який би відшкодовував усі витрати на виробництво струму на АЕС, поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами. "Бо, фактично, тариф штучно занижений, й індустрія породжує проблеми, які не може вирішити", - застерігає експерт.

Відкрита для міжнародних перевірок

Кошарна, в свою чергу, нагадала, що 2005 року Київ підписав меморандум з ЄС про співпрацю в енергетичній галузі. Згідно з умовами документа, Україна допускає на свої АЕС міжнародні місії для перевірки станцій за такими параметрами: проектна та експлуатаційна безпеки, поводження з радіоактивними відходами та регулююча діяльність. "Це було непросте рішення для нас. Така відкритість була безпрецедентною, - згадує Ольга Кошарна, - і ці комісії визнали, що в Україні АЕС відповідають світовим стандартам з ядерної та радіаційної безпеки".