1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як Україна дозволила ФСБ затримувати українських рибалок

Олександр Голубов
26 лютого 2020 р.

Угода між Україною та РФ про спільне користування Азовським морем досі чинна, а Держрибагенство ділить із російською стороною квоти на вилов риби, фактично дозволяючи ФСБ затримувати українських рибалок.

Затримання українських рибалок з боку ФСБ формально відбулося на основі домовленостей України та РФ
Затримання українських рибалок з боку ФСБ формально відбулося на основі домовленостей України та РФФото: picture-alliance/dpa/S. Malgavko

Затримання українських рибалок в Азовському морі викликало жорстку реакцію українського Міністерства закордонних справ (МЗС) України. У відомстві викликали тимчасового повіреного у справах Росії в Україні та висловили протест у зв'язку з діями російської Федеральної служби безпеки (ФСБ). Київ вимагав від дипломата невідкладно звільнити рибалок і повернути їхнє судно та інвентар.

Водночас Офіс генерального прокурора України повідомив про те, що прокуратура Автономної Республіки Крим (АРК) та Національна поліція розпочали кримінальне провадження за фактом незаконного захоплення чотирьох українців, які 15 лютого були затримані ФСБ Росії та пізніше заарештовані судом в анексованому Криму на 10 діб за "незаконний вилов риби".

Російська сторона проігнорувала це, і рибалки були звільнені, лише відбувши за ґратами увесь строк арешту. При цьому, хоч би яким гучним не було обурення української сторони, при затриманні ФСБ найвірогідніше діяла відповідно до російсько-українських домовленостей, укладених минулого листопада, через майже шість років після анексії Криму.

Спільне Азовське море

На відео допиту одного з рибалок, оприлюдненому ФСБ, співробітник спецслужби посилається на пункт 7.2.6 протоколу сесії російсько-української комісії з питань рибальства в Азовському морі від 13 листопада 2019 року, який забороняє вилов камбали-калкан із застосуванням сіток, у чому на камеру й зізнається український рибалка.

Українські рибалки з початку року не можуть легально ловити рибу в Азовському моріФото: Imago/ZUMA Press/D. Smolyenko

Колишній представник президента України в АРК (2017-2018) Борис Бабін зазначив у коментарі DW, що цей документ дійсно був підписаний - з українського боку його затвердив представник Державного агентства рибного господарства України. При цьому саме засідання відбулося дистанційно за допомогою відеозв'язку через протести проти такого співробітництва з боку громадськості. Ці засідання проходять на щорічній основі і їхньою головною метою формально є розподіл квот на вилов риби у Азовському морі, води якого, згідно з низкою досі чинних договорів між Україною та Росією, залишаються у спільному користуванні двох країн.

Втім, у тексті протоколу, який опублікував Бабін, є не лише пункт про обмеження на вилов камбали. У одному з додатків до нього російським прикордонникам надається дозвіл на затримання та транспортування українських рибальських суден "за відсутності документів або неможливості встановлення приналежності судна".

"Таким чином, Україна сама, добровільно, погодилася на те, щоб росіяни мали право "викрадати" з акваторії Азову будь-яке судно, де раптово при огляді "зникли документи" - наприклад, пропали за борт", - зазначає Бабін. При цьому, за його словами, такої норми у попередніх протоколах не було.

Слід зазначити, що у випадку затриманих 15 лютого українських рибалок ФСБ наполягала, що вони опинилися у морі без жодних документів.

Читайте також:  Азовське море: "ахіллесова п'ята" України в протистоянні з Росією

"Допомога" ФСБ

Попри звільнення з російського ув'язнення, для рибалок ця історія може бути далекою від завершення - тепер в Україні їм загрожує адміністративна відповідальність за вихід в море без належного дозволу та кримінальна відповідальність, якщо закиди росіян щодо браконьєрства будуть підтверджені. Із відповідною заявою 17 лютого виступив голова Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Сергій Дейнеко.

Голова Орлівської сільської ради Іван Чернишов розповів DW, що рибалки з сусіднього села Райнівки дійсно вийшли в море без відповідного дозволу, адже зараз вилов риби в Азові заборонений. Це підтвердив DW і очільник Федерації роботодавців і підприємців рибогосподарської галузі України Василь Коротецький.

Втім, він зазначає, що у цьому є доля провини Державного агентства рибного господарства України, яке, навіть розподіливши квоти з росіянами, досі не надало відповідних дозволів українським рибалкам. При цьому зробити це українські чиновники мали ще 15 грудня, зазначає Коротецький.

Згідно з новим протоколом, ФСБ тепер може затримувати українських рибалок без документівФото: picture-alliance/dpa/S. Malgavko

За його оцінками, через таке зволікання цього року рибалки вже втратили близько чотирьох тисяч тонн вилову тюльки. Він також запевняє - щонайменше троє рибалок з затриманого екіпажу відомі тим, що займалися раніше легальним промислом і, вірогідно, були змушені вдатися до браконьєрства, не маючи змоги законно прогодувати власні родини.

Бабін зазначає, що таким чином склалася парадоксальна ситуація, коли Державне агентство рибного господарства не дає українським рибалкам можливості займатися легальною діяльністю, а російська ФСБ "допомагає" українським чиновникам впроваджувати цю заборону в життя. За його словами, насправді вилов камбали, згідно з підписаним протоколом, на Азові можливий. "Але Держрибагенство відповідні райони та терміни лову на 2020 рік досі не встановило" - каже у розмові з DW Бабін.

Підозра у корупції?

Затримку у видачі дозволів у Держрибагенстві України пояснюють рибалкам тим, що чиновники не встигли розробити дозвільні документи, пояснює Коротецький. Втім, ця ситуація викликає у нього підозри у можливих корупційних причинах цього зволікання. За словами Коротецького, розподіл квот та коштів на так званий науковий лов, який можна здійснювати у заборонені періоди і результат якого потім безслідно зникає, створює надзвичайну спокусу для корупції в момент, коли іншим чином ловити рибу в Азовському морі легально не можна. А за словами Бабіна, ця ситуація створює вигідні умови для "кошмарення" риболовної галузі й вибивання хабарів взамін на довгоочікувані дозволи.

Коротецький додає, що у державному агентстві фактично діють в інтересах російської сторони, адже поки українські рибалки не мають права розпочати вилов риби легально, їхні російські колеги користуються можливістю робити це без перешкоди з боку українців.

Поки українські рибалки залишаються у гавані, їхні російські колеги ловлять рибу без конкурентівФото: picture alliance/dpa/AP/E. Maloletka

Бабін вказує на низку ознак, які свідчать про "надзвичайну зацікавленість" Держрибагентства у співпраці із російською стороною. За його словами, підписанню протоколу у 2019 році не завадили не лише протести, але й той факт, що згідно з угодою від 1993 року, відповідно до якої розподіляються квоти на вилов риби в Азові, документ має ухвалюватися на засіданнях, що почергово відбуваються на території двох країн-учасниць. "Всі ці сеанси дистанційного спілкування суперечать угоді", - наполягає колишній представник президента України в АРК.

Дозвіл уряду України

Втім, винуватити лише Державне агентство рибного господарства у такій ситуації було б помилковим. У середині вересня 2019 року заступник голови агентства Андрій Кравченко в ефірі радіо "Крим.Реалії" заявив, що рішення підписати протокол дистанційно ухвалювалося після консультацій з міністерством закордонних справ України. Тоді він наполягав на тому, що це відповідає міжнародним угодам.

13 листопада комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики радив уряду відкликати дозвіл на проведення перемовин із РФ щодо Азовського моря. Один з членів цього комітету Богдан Яременко написав тоді у Facebook, що жодна з тез голови Державного агентства рибного господарства про необхідність переговорів із росіянами "не виглядала переконливою". Втім, Яременко видалив цю публікацію вже вранці 14 листопада.

Українські прикордонники не затримують російські судна так, як це роблять їхні колеги з РФФото: Getty Images/AFP/S. Volskii

DW попросила пресслужбу агентства підтвердити наявність у підписаному протоколі пунктів, які наводить Бабін. Редакція також попросила прокоментувати підозри своїх співрозмовників щодо корупції у агентстві та звинувачення у навмисній затримці із наданням дозволів рибалкам. Втім, у документі, який DW отримала через чотири дні, не містилося жодної прямої відповіді на ці питання. Натомість у пресслужбі запевнили, що Держрибагентство спільно із МЗС та іншими відомствами вживає всі необхідні заходи для з'ясування обставин затримання українських рибалок.

DW також звернулась до українського міністерства енергетики та захисту довкілля з проханням прокоментувати ситуацію довкола підписання протоколу та затримки з наданням дозволів для вилову риби в Азовському морі. На цей запит відповіді досі немає. 

Море під контролем РФ?

Слід зазначити, що раніше Кравченко заявляв, що співробітничати із РФ щодо Азову Україну зобов'язує Конвенція ООН з морського права, а позицію України на переговорах з Росією випрацювали експерти з міжнародного права.

Однак Бабін із такими аргументами не згодний. "Згідно з конвенцією ми можемо це робити, але не зобов'язані, а спільний контроль за Азовським морем на практиці означає російський контроль над ним", - каже колишній уповноважений президента України в АРК. За його словами, у той час, як росіяни спокійно затримують українські судна та вільно переміщаються усім Азовом, українці не мають ресурсів, аби діяти дзеркально, а тому підписання цих угод не має нічого спільного з державними інтересами.

Чотири українські кораблі проти 40 російських: адмірал Воронченко про перспективи флоту на Азові (28.12.2018)

14:52

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW