Алоїз Бруннер – відповідальний за депортацію тисяч євреїв з Австрії, Греції, Франції, Словаччини – нині спокійно живе собі у Сирії. Аріберт Гайм був лікарем у концтаборах в Заксенхаузені, Бухенвальді та Маутаузені, де вбивав сотні людей. Місце його перебування з 1962 року невідоме. Джон (Іван) Дем'янюк – відповідальний за смерть тисяч людей у концентраційному таборі Собібор, де працював наглядачем, невдовзі постане перед судом у Німеччині. Гайнріх Буре, будучи членом СС, вбив трьох голландців. У Німеччині йому висунуто обвинувачення.

Список нацистських злочинців Центру Симона Візенталя нині налічує десять осіб, яких найбільше розшукують у всьому світі. Гайнріху Буре – 88 років, Джону Дем'янюку – 89, Йозефу Шойнґраберу – 90. Втім, такий вік не може слугувати причиною помилування, вважає Вольфґанґ Бенц, керівник Центру антисемітських досліджень при Берлінському технічному університеті.

«Слід зважати на тяжкість злочинів. А їх необхідно розслідувати відповідно до законів правової держави та Кримінального кодексу. Незалежно від того, чи чоловікові 89 років, чи він хворий і кволий, лише суд має вирішувати, скільки він здатний витримати під час засідання».

Пошуки тривають

В той час, як місце перебування Дем'янюка було відомим, багатьох підозрюваних у скоєнні злочинів все ще шукають. У будь-якому разі необхідно ретельно розслідувати те, чим саме вони завинили, інакше обвинувачення зазнає поразки. Це завдання виконує спеціальний Центр з розслідування нацистських злочинів у німецькому Людвігсбургу, поблизу Штуттґарта. Йоахім Рідель, тимчасово виконуючий обов’язки керівника цього центру, розповідає про останні успіхи розслідування: «Справа Дем'янюка є особливо наочною. Ми розслідували її багато місяців, а потім передали результати до Мюнхена. Мюнхенська прокуратура продовжує розслідування. Вона допитує обвинуваченого, чого ми не робили. Зрештою прокуратура вирішує, чи висувати обвинувачення. Це не наше первинне завдання. Ми взагалі намагаємося, передусім, викристалізувати окрему справу і підготувати її для прокуратури, а далі вже її черга діяти. Тож, якби ми не провели попередню роботу, розгляду цієї справи у суді, можливо, ніколи б не було».

Нові джерела інформації

Попередня робота Центру з розслідування нацистських злочинів полягає в пошуку документів та опитуванні свідків. Після завершення «холодної війни» для цього з’явилися зовсім нові можливості, відзначає Йоахім Рідель. «Я п’ять разів поспіль здійснював тривалі поїздки до України, аби розшукати там матеріали у державних архівах, і справді дещо знайшов. Саме Східний блок десятиріччями з політичних причин залишався ізольованим від решти світу. Але тепер я вже встиг один раз побувати у колишньому таємному архіві КДБ у Москві, доступ до якого зараз відносно вільний. Попереду ще інші архіви».

Засуджено лише чотири відсотки злочинців

Під час Нюрнберзького процесу перед судом постали 22 головні воєнні злочинці. Пізніше під час дванадцяти наступних процесів у Нюрнберзі та численних інших процесів військових трибуналів було засуджено багато нацистських злочинців. Зрештою були ще й процеси у німецьких карних судах. Втім, за підрахунками Інституту сучасної історії у Мюнхені, з близько 173 тисяч зареєстрованих ймовірних злочинців засуджено було лише чотири відсотки, тобто трохи більше шести з половиною тисяч осіб.

Щоправда, не лише Німеччина, а й інші країни оголосили у розшук воєнних злочинців. Найгучнішою стала справа Адольфа Айхманна в Ізраїлі. У головній службі безпеки Рейху він відповідав за знищення євреїв у Європі, і ізраїльський суд виніс йому смертний вирок.

Смерть швидша за правосуддя

Скільки воєнних злочинців ще залишаються на волі, Йоахім Рідель не знає: «Можна закладатися, скільки з них взагалі ще живуть. Такі, яких ми ще не знайшли, є точно. Більшість з них, звичайно, померли, так і не потрапивши на лаву підсудних. Можливо, навіть деякі досить значні злочинці. У цьому нам можна докоряти, передусім німецькій юстиції».

Багато дрібних і значних воєнних злочинців дійсно уникли правосуддя. Найвідоміший випадок – лікар з концтабору Освенцім Йозеф Менгелє. Втім, навіть якщо сьогодні висунути обвинувачення можна лише за вбивство, яке не перевищує строк давності, необхідно переслідувати злочинців далі, переконаний Рідель.

«Нині воєнні злочини відбуваються і в інших країнах, в тому числі гоніння євреїв. Але в таких масштабах «промислове» винищення цілих етнічних груп, організоване у «фабриках смерті», здійснювали лише ми, німці. Аби викрити цю підступну систему, хоча й набагато пізніше, та засудити її як злочинну, необхідно і далі переслідувати ці страшні злочини».

Автори: Дафне Ґратволь, Тетяна Бондаренко

Редактор: Захар Бутирський