Вони одягнені в камуфльовану форму, до якої іноді пришито шеврони з різноманітними надписами: "Народне ополчення Криму", "Самооборона Криму", "ЗС РФ" або навіть просто "Ввічливі люди". Кожного дня о 8 ранку вони вишиковуються біля пам’ятника Леніну в центрі Сімферополя. На переклику їх лише близько 30 осіб. Інші - "на завданні". Хтось охороняє місцеві "держустанови", хтось бере участь у спецопераціях. Усього їх, за власними данними, близько двох тисяч.

Їх штаб знаходиться навпроти Ради міністрів, в колишньому офісі Комуністичної партії України. Офіційно вони добровольці, і грошей начебто не заробляють. Але в приватній бесіді один з них пожалівся DW, що отримують вони мало - лише 300 рублів за добу. На запитання "Кому ви підкоряєтеся?", вони відповідають: "Ми підкоряємося законам Російської Федерації".

"Народне ополчення" чи "самооборона"

Ці люди вимагають, щоб їх офіційно називали "Народне ополчення Криму", але в побуті кримчани і надалі вживають слово "Самооборона". Саме так називались добровольчі загони, які в березні 2014 року брали участь у проросійських мітингах в Сімферополі та штурмували військові частини: "Виглядало це так, - розповів DW незалежний кримський журналіст Ілля Воронін (ім’я змінено. - Ред.), - першими вламувалися загони "Самооборони", без зброї, а услід за ними - озброєні люди без знаків розрізнення - російські військовослужбовці".

Після березневих подій загони не були розформовані. До початку літа офіційного статусу в них не було, зауважує Воронін. Втім, за його словами, "Самооборона" брала активну участь у відчуженні української власності.

З червня 2014 року діяльність добровольчих загонів регулюється регіональним законом "Про народне ополчення - народну дружину Республіки Крим". В документі говориться, що "дружинники можуть здійснювати сприяння органам державної влади і правоохоронним органам у їх діяльності із забезпечення громадського порядку" і що загальне керівництво їх діяльністю "здійснює Рада міністрів республіки Крим".

"Обрана каста" та сваволя

Володимир Магуйло, який називає себе "начальником штабу "Народного ополчення" з виховної роботи", вважає своїх підлеглих "обраною кастою" та "сіллю народу". "Ми найбільш достойні, - говорить Магуйло. - Коли ми в березні стояли зі щитами і брали СБУ в оточення, люди приносили нам чай, цукор". Зараз, за його словами, їх місія полягає у тому, щоб "боротися з реакційними силами, які працюють на Україну".

Магуйло - носій своєрідних уявлень про "п’яту колону" та "Велику Хазарію", яка жадає крові. Він з гордістю розповідає про те, як група його людей, начебто, розкрила і затримала шахраїв, які продавали місця в черзі в Дрежкомреєстр РФ, як "дружинники" брали участь в "націоналізації" приватних підприємств, які, на думку Магуйло, "фінансували антитерористичну операцію в Україні".

Водночас, всю відповідальність за дії так званого "Народного ополчення" його "начальник з виховної роботи" покладає на самопроголошене керівництво Криму: "Ми лише виконуємо вказівки Ради міністрів та голови уряду. У мене взагалі не виникає сумнівів, я абсолютно і цілковито довіряю Сергію Аксьонову (голова невизнаної "Республіки Крим". - Ред.) і вважаю, що він все робить правильно", - говорить Магуйло.

Правозахисники вказують на протиправні дії

У вересні 2014 року міжнародна правозахисна організація "Кримська польова місія" на прес-конференції у Києві висунула кримським "дружинникам" серйозні обвинувачення: "Представники кримської "Самооборони" регулярно порушували права громадян, нерідко супроводжуючи свої дії не лише образами та погрозами, але і затриманнями, вилученням і пошкодженням майна, завданням побоїв…" На думку правозахисників, на сьогодні діяльність цих загонів є інструментом залякування населення.

Найбільша кількість протиправніх дій "Самооборони" припадає на весну 2014 року, стверджує журналіст Ілля Воронін: "Викрадення на очах у всіх Рішата Аметова (активіст кримсько-татарського руху. - Ред.), тіло якого було пізніше знайдено зі слідами тортур, - перераховує журналіст. - Викрадення і утримання у підвалі військкомату проукраїнського активіста Андрія Щекуна, журналіста Османа Пашаєва, побиття київського підприємця Олександра Балашова, одеського депутата Олексія Гончаренка. І це далеко не повний перелік".

16 жовтня Сергій Аксьонов заявив про необхідність амістії усіх членів "Самооборони", визнавши, що навесні 2014 року вони затримували людей та перешкоджали руху транспорту через кордон. "Якщо ми будемо оцінювати дії за законодавством Росії, то виходить, нам треба 100 тисяч людей посадити до в’язниці", - сказав Аксьонов на прес-конференції у Москві. Втім, ніякого законодавчого продовження його ініціатива не отримала.

Їх боїться поліція

Серед останніх "звершень" так званого "Народного ополчення" - участь відчуженні приватної компанії "Кримхліб", силове захоплення птахофабрики у Сакському районі, захоплення дитячого табору "Лучистий" у Євпаторії та офісу тодішнього народного депутата України Андрія Сенченка. Ці дії викликають побоювання навіть у тих, хто від початку підтримував приєднання Криму до Росії. "На яких підставах вони все це роблять? - обурюється місцевий юрист Микола Косов (ім’я змінено. - Ред.). - Хто вони такі, щоб підміняти собою поліцію, армію, судових приставів?"

Одного разу до нього звернувся підприємець, на приватній землі якого так зване "Народне ополчення" розмістило свої казарми. "Ми приходимо з документами на власність. А вони нам у відповідь показують роздруковану на принтері мапу з Google Maps. І там ділянку обведено фломастером: ось, мовляв, це наша земля". За словами Іллі Вороніна, "Народне ополчення" не підкоряється навіть поліції: "Співробітники МВС самі їх бояться". Підтверджує це і Микола Косов: "Коли націоналізовували український "Кримавтотранс", вломилися дружинники з автоматами, у масках. Співробітники підприємства викликали поліцію, але вона до цих людей навіть не підійшла".

Інший юрист з Сімферополя Олена Клюковкина (ім’я змінено. - Ред.) порівнює так зване "Народне ополчення" в Криму з "кадирівськими загонами" у Чечні. "Ці їх дії можуть викликати масові антиросійські настрої", - говорить вона. Юрист впевнена, що загони "Народного ополчення" мають бути розформовані якомога швидше. З нею погоджується програмний директор московського бюро правозахисної організації Human Rights Watch Тетяна Локшина. "Це незаконні збройні формування, дії яких за весь минулий період мали бути ретельно розслідувані", - заявила Локшина в інтерв’ю DW. "І Росія, як держава, яка окупувала територію Криму, несе відповідальність", - переконана правозахисниця.