Акції "жовтих жилетів" тривають вже понад чотири тижні: 17 листопада в протестах взяло участь не менше 300 тисяч осіб. Вони відбуваються регулярно по суботах. Заворушення під час цих акцій стали найбільшими за останні десятиліття. Уряд мобілізував майже 90 тисяч поліцейських для забезпечення правопорядку.

Спочатку "жовті жилети" виступали проти зростання цін на бензин. Потім до їхніх вимог додалися зменшення податкового тягаря в цілому і підвищення заробітної плати, особливо мінімальної. За рік бензин у Франції подорожчав на 15 відсотків, дизельне паливо - на 23 відсотки. Податок на пальне мав на меті стимулювати французів більше користуватися громадським транспортом і купувати електромобілі.

Опитування французьких телеканалів показують, що 72 відсотки французів підтримують вимоги "жовтих жилетів". Водночас 85 відсотків респондентів висловилися проти застосування насильства.

6 грудня уряд Франції відмовився від підвищення податків на автомобільне паливо. План бюджету на 2019 рік уже не передбачає цього кроку, оголосив прем'єр-міністр країни Едуар Філіпп. За його словами, до кінця зимового сезону також не будуть підвищуватися тарифи на газ і електроенергію. "Жодні податки не виправдовують те, що під загрозою опинилася єдність нації", - додав Філіп.

Після того, як уряд запровадив мораторій на підвищення податків на паливо, мітингарі стали протестувати в цілому проти реформ уряду й президента країни Еммануеля Макрона. Мітингувальників влаштує тільки відставка уряду, заявив представник демонстрантів Крістоф Шаленсон.

8 грудня у Франції поновилися масові акції протестів "жовтих жилетів". Під час безладів було затримано більше 1700 осіб, понад 100 поранені, серед них - 17 поліцейських. По всій країні протестували 136 тисяч осіб. "Жовті жилети" встрявали в сутички з поліцією й підпалювали автомобілі. Правоохоронці застосували бронетехніку, сльозогінний газ та водомети.

Приклад протестів французьких "жовтих жилетів" надихнув до виступів і невдоволених громадян у сусідніх із Францією країнах. 8 грудня схожі акції протесту відбулися й у столиці Бельгії Брюсселі. Бельгійська поліція заарештувала з метою перестороги 70 учасників протестної акції.

10 грудня президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на масові протести пообіцяв підвищити з 2019 року мінімальну місячну зарплату на 100 євро й полегшити податкове навантаження на працівників і пенсіонерів. Він також оголосив плани не оподатковувати й не стягувати соціальні відрахування з доходів за понаднормову працю. Макрон узяв на себе "часткову відповідальність" за нинішню кризу.

Мітинги супроводжуються вандалізмом і проявами жорстокості. Травми отримали кількасот осіб, двоє загинули. Зафіксовано випадки мародерства. З міркувань безпеки багато музеїв та Ейфелева вежа досі зачинені. Пошкодження дістав і Український культурний центр у Парижі. У Франції перевіряють роль Росії у протестах. Речник Кремля заявляє, що Москва не втручається у внутрішні справи інших держав.

1 грудня у час протестів у Парижі зазнала серйозних пошкоджень Тріумфальна арка. Групі вандалів вдалося продертися в музейні приміщення, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, розтрощили вщент гіпсову скульптуру 1930-х років і розмалювали інтер'єри графіті. Перепало і статуї Маріанни - символа Франції.

Багато підприємств роздрібної торгівлі й готелі нарікають на збитки через зниження кількості туристів. Власники магазинів і ресторанів, що опинилися в районах проведення акцій, заявили про скорочення продажів на 20-70 відсотків. Найбільше постраждали магазини на Єлисейських полях, деякі з яких розграбували.

Акції "жовтих жилетів" тривають вже понад чотири тижні: 17 листопада в протестах взяло участь не менше 300 тисяч осіб. Вони відбуваються регулярно по суботах. Заворушення під час цих акцій стали найбільшими за останні десятиліття. Уряд мобілізував майже 90 тисяч поліцейських для забезпечення правопорядку.

Спочатку "жовті жилети" виступали проти зростання цін на бензин. Потім до їхніх вимог додалися зменшення податкового тягаря в цілому і підвищення заробітної плати, особливо мінімальної. За рік бензин у Франції подорожчав на 15 відсотків, дизельне паливо - на 23 відсотки. Податок на пальне мав на меті стимулювати французів більше користуватися громадським транспортом і купувати електромобілі.

Опитування французьких телеканалів показують, що 72 відсотки французів підтримують вимоги "жовтих жилетів". Водночас 85 відсотків респондентів висловилися проти застосування насильства.

6 грудня уряд Франції відмовився від підвищення податків на автомобільне паливо. План бюджету на 2019 рік уже не передбачає цього кроку, оголосив прем'єр-міністр країни Едуар Філіпп. За його словами, до кінця зимового сезону також не будуть підвищуватися тарифи на газ і електроенергію. "Жодні податки не виправдовують те, що під загрозою опинилася єдність нації", - додав Філіп.

Після того, як уряд запровадив мораторій на підвищення податків на паливо, мітингарі стали протестувати в цілому проти реформ уряду й президента країни Еммануеля Макрона. Мітингувальників влаштує тільки відставка уряду, заявив представник демонстрантів Крістоф Шаленсон.

8 грудня у Франції поновилися масові акції протестів "жовтих жилетів". Під час безладів було затримано більше 1700 осіб, понад 100 поранені, серед них - 17 поліцейських. По всій країні протестували 136 тисяч осіб. "Жовті жилети" встрявали в сутички з поліцією й підпалювали автомобілі. Правоохоронці застосували бронетехніку, сльозогінний газ та водомети.

Приклад протестів французьких "жовтих жилетів" надихнув до виступів і невдоволених громадян у сусідніх із Францією країнах. 8 грудня схожі акції протесту відбулися й у столиці Бельгії Брюсселі. Бельгійська поліція заарештувала з метою перестороги 70 учасників протестної акції.

10 грудня президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на масові протести пообіцяв підвищити з 2019 року мінімальну місячну зарплату на 100 євро й полегшити податкове навантаження на працівників і пенсіонерів. Він також оголосив плани не оподатковувати й не стягувати соціальні відрахування з доходів за понаднормову працю. Макрон узяв на себе "часткову відповідальність" за нинішню кризу.

Мітинги супроводжуються вандалізмом і проявами жорстокості. Травми отримали кількасот осіб, двоє загинули. Зафіксовано випадки мародерства. З міркувань безпеки багато музеїв та Ейфелева вежа досі зачинені. Пошкодження дістав і Український культурний центр у Парижі. У Франції перевіряють роль Росії у протестах. Речник Кремля заявляє, що Москва не втручається у внутрішні справи інших держав.

1 грудня у час протестів у Парижі зазнала серйозних пошкоджень Тріумфальна арка. Групі вандалів вдалося продертися в музейні приміщення, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, розтрощили вщент гіпсову скульптуру 1930-х років і розмалювали інтер'єри графіті. Перепало і статуї Маріанни - символа Франції.

Багато підприємств роздрібної торгівлі й готелі нарікають на збитки через зниження кількості туристів. Власники магазинів і ресторанів, що опинилися в районах проведення акцій, заявили про скорочення продажів на 20-70 відсотків. Найбільше постраждали магазини на Єлисейських полях, деякі з яких розграбували.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель не приховувала радості, приймаючи в Берліні саме Еммануеля Макрона як президента Франції. Подібним чином раніше, ще під час передвиборчої кампанії, Макрон не приховував, що є поборником тісної дружби між Берліном і Парижем. Не дивно, що їхня зустріч не примусила на себе довго чекати: вони зустрілись уже наступного дня після інавгурації Макрона.

Макрона в Берліні зустріли з військовими почестями. Столиця Німеччини є традиційним місцем призначення першого закордонного візиту глав французької держави. Поїздка в Берлін символізує важливе значення співпраці між двома державами.

Кілька сотень прихильників проєвропейської ініціативи Pulse of Europe зібралися навпроти Відомства федеральної канцлерки Німеччини, аби привітати Еммануеля Макрона. "Європо, тепер починається!", - скандували активісти, висловлюючи надію на те, що Меркель та Макрону вдасться надати нового імпульсу Євросоюзу.

У момент, коли Меркель зустрічає Макрона, люди, котрі зібралися перед парканом відомства канцлерки, починають аплодувати та вигукувати "Браво!". Утім, майже одразу вони знову замовкають: починає звучати гімн Франції - "Марсельєза". Дехто підспівує, а один молодий чоловік на останніх тактах вигукує "Хай живе Франція!" (Vive la France!).

Меркель і Макрон пообіцяли спільно розробити дорожню карту реформування Європейського Союзу. При цьому вони висловили готовність до внесення змін у договори ЄС. Цілі: поглибити інтеграцію в рамках Єврозони та зробити її більш стійкою до криз. Також має знизитися забюрократизованість Євросоюзу. А посилення спільної оборонної та зовнішньої політик має зробити ЄС "більш видимим для людей".

Берлін та Париж хочуть не лише оживити німецько-французький локомотив ЄС. Меркель заявила про бажання надати "нової динаміки" двосторонній співпраці. Макрон говорив про завдання, які перед ним стоять. У двосторонній відносинах найважливішими для нього є сфери економіки та податків, освіти, зовнішньої та оборонної політики. У липні обидва уряди планують провести спільне засідання.

Планувалося, що нинішній посол Франції в Німеччині Філіпп Етьєнн не залишиться на своїй посаді довго. Утім, замість продовження дипломатичної роботи за кордоном, його шлях тепер лежить до Парижа. Макрон хоче бачити досвідченого дипломата та знавця Німеччини своїм радником у Єлисейському палаці.

Обидва лідери не втомлювалися наголошувати близькість відносин між Берліном і Парижем та просто приреченість до тісної співпраці. "Інтереси Німеччини найтіснішим чином пов'язані з інтересами Франції", - говорила Меркель під час прес-конференції. "Я думаю, що успіх обох наших країн тісно переплетений один з одним", - погоджувався Макрон.

Їхнє кохання було скандальним. Школяр з єзуїтської гімназії Еммануель Макрон закохався у свою вчительку французької Бріжіт Троньйо, старшу за нього на 24 роки. І зараз - 24 роки потому - вони уже як сімейна пара заїжджають до Єлисейського палацу.

Те, що старші жінки та молодші чоловіки люблять один одного, зовсім не є якоюсь особливістю сучасності: Наполеон Бонапарт був по вуха закоханий у Жозефіну Богарне, старшу за нього на 6 років. Її суспільне становище допомогло Наполеону в його злеті, піком якого стало проголошення його імператором у 1804 році.

Мадонна та Жесус Лус (Jesus Luz) були б чудовою парою уже через самі свої імена, однак їхні стосунки тривали недовго. Поп-зірка та бразилець-фотомодель були разом два роки. Вона була старша за нього на 28 років. Пізніше партнер Мадонни сказав, що причиною розриву стосунків стала велика різниця у віці.

Навіть якщо жовта преса часом поширює плітки про їхнє розлучення, німкеня Гайді Клум та американець Віто Шнабель переконують усіх у тому, що вони ось уже три роки, як щасливі один з одним. Німецька супермодель старша за свого партнера-антиквара на 13 років.

"Це було кохання з першого погляду", - каже Тіна Тернер про свого чоловіка Ервіна Баха. Американська поп-зірка старша за народженого у Німеччині Ервіна на 16 років. Разом вони уже понад 30 років, а чотири роки тому Тернер та музичний продюсер поєднали свої серця у шлюбі.

Нена старша за Філіппа Пальма на 12 років. Разом вони уже 23 роки - але поки що неодружені. Виконавиця популярної в Німеччині пісні "99 повітряних кульок" ніколи не приховувала того, що вона - людина сімейна. І більш за все вона любить проводити час зі своїм коханим, музикантом та продюсером, а також їхніми п'ятьма дітьми та онуками.

"Мою сім'ю я тримаю осторонь. Не хочу, щоб вони вели таке життя, як я", - каже футболіст світового рівня Златан Ібрагімович британському виданню The Guardian. Саме тому світлини з його на 11 років старшою дружиною - рідкість. Хелена Сегер - колишня модель і акторка, зараз займається бізнесом. Шведська пара має двох дітей.

За посаду президента Франції боролися кандидати з діаметрально протилежними виборчими програмами: проєвропейський лідер руху "Вперед!" Еммануель Макрон і представниця праворадикального та євроскептичного "Народного фронту" Марін Ле Пен. У ЗМІ їх сутичку прозвали "битвою добра і зла".

Фаворитом перегонів вважався Еммануель Макрон. У підсумку він набрав 66,1 відсотка голосів і випередив свою суперницю Марін Ле Пен більш ніж на 30 відсотків. На курорті Ле-Туке на півночі Франції, де голосував Макрон, у нього і його дружини Бріжіт є будинок.

Марін Ле Пен вкинула свій бюлетень у скриньку на виборчій дільниці у містечку Енен-Бомон на півночі Франції, де у неї традиційно багато прихильників. Хоча Макрон лідирував у перегонах, Ле Пен все ж мала шанси на перемогу.

Явка виборців у другому турі президентських виборів у Франції склала близько 75 відсотків. Це найнижчий показник за останні 40 років для другого туру. 12 мільйонів виборців утрималися від голосування. А понад 11 відсотків виборців не підтримали жодного з кандидатів або їхні бюлетені виявилися недійсними.

У зв'язку з загрозою терактів вибори у Франції проходили за умов посилених заходів безпеки. У всій країні за порядком стежили понад 50 000 поліцейських і тисячі солдатів.

В Енен-Бомоні, де голосувала Ле Пен, учасниці руху Femen влаштували акцію. Вони перелізли через церковну огорожу і розгорнули плакат з написом: "Влада Марін - відчай Маріанни", маючи на увазі символ Французької Республіки.

Поліція евакуювала людей з площі перед Лувром, виявивши там підозрілу сумку. Після перевірки площу, де Макрон планував святкувати свою перемогу, знову відкрили. У сумці виявилися акумулятори від камери.

Так прихильники Еммануеля Макрона святкували перемогу свого кандидата в Марселі - відразу після оголошення результатів екзит-полів. Макрон у свої 39 років стане наймолодшим президентом в історії Французької Республіки.

Святкувати перемогу Макрона в центр Парижа у двір Наполеона і площу Каррузель перед Лувром прийшли тисячі його прихильників. Сам новообраний глава Французької Республіки вважає, що його успіх відкриває новий розділ в історії країни - "розділ надії та знову знайденої довіри".

Надії ультраправих у Франції не справдилися: представниця "Національного фронту" Марін Ле Пен у другому турі зазнала поразки, набравши майже 34 відсотки голосів - майже вдвічі менше за свого суперника Макрона. Блакитна троянда була зображена на логотипі передвиборчої кампанії Ле Пен.

Відразу після закінчення голосування між кандидатами в президенти відбулася телефонна розмова. Марін Ле Пен привітала Еммануеля Макрона з перемогою. У короткій публічній промові вона визнала свою поразку. Разом з тим, за її словами, результат виборів показав, що "Національний фронт" є лідером опозиції у Франції.

У столиці Німеччини і ще у сотні міст ЄС пройшли масові акції ініціативи Pulse of Europe на підтримку євроінтеграції та проєвропейського кандидата в президенти Франції Еммануеля Макрона.