Deutsche Welle: Пане Гуґ, ви могли би розповісти, якою є нинішня ситуація на Донбасі?

Александер Гуґ: Ситуація залишається дуже непередбачуваною та мінливою. Ключові причини насильства не були належно опрацьовані: відведення важких озброєнь, близькість між позиціями збройних формувань та Збройних сил України, і велика кількість мін з обох боків від лінії розмежування.

Протягом новорічних та різдвяних свят була певна деескалація.

Справді, приблизно 23 грудня було суттєве скорочення насильства: з тисяч порушень припинення вогню у попередній період до менше сотні. І згодом поступово ми бачили збільшення до чотиризначних цифр. Зараз є дні, коли більше тисячі, а є - коли менше тисячі (на добу - Ред.). Минулого року було чотири поновлення зобов'язань щодо дотримання режиму припинення вогню: на Великдень, на період збору врожаю, на початок навчального року та на період зимових свят. Кожного разу ми бачили одне й те саме: різке скорочення насильства та згодом поступове зростання.

А яку тенденцію ви бачите?

Минулого року місія бачила появу нових окопів, особливо у спокійніші періоди. Сторони використовували цей час не для розведення сил та відведення озброєння, а готувалися до більшого насильства, копаючи окопи, іноді переносячи вперед позиції та тримаючи важку зброю там, де вона не повинна бути. За 2017 рік ми бачили понад 4000 одиниць важкого озброєння там, де його не повинно бути за Мінськими угодами. Але відбуватися має інше: затишшя повинно бути нагодою для сторін відвести зброю та розвести позиції. І це має відбуватися "дзеркальним чином".

Щось змінилося за минулий рік?

Відстань між позиціями змінилася у 2017 році. Не в одному місці ми бачили, що вони наблизилися одна до одної. Кожного разу, як сторони переміщують свої позиції ближче одна до одної, ми фіксуємо збільшення напруження, яке часто виливається у насильство. Крім того, страждання цивільного населення, яке ми могли зафіксувати та підтвердити, було більшим. Кількість жертв серед цивільних 2017-го склала 478 осіб, з яких були вбиті 86, інші отримали поранення, проти 442 осіб 2016 року, з яких 88 загинули. Їх може бути більше, це лише ті, щодо кого ми змогли підтвердити інформацію.

Спецпредставник США з переговорів щодо України Курт Волкер заявив, що рівень насильства у 2017-му був вищим, ніж у 2016-му. Чи підтверджують це ваші дані?

Минулого року ми зареєстрували понад 401 тисячу порушень припинення вогню. Це приголомшлива цифра. Це має змінитися. І це можливо, бо ми бачили минулого року чотири рази, що коли сторони вирішують не стріляти, настає відносна тиша. Ми знаємо, чому бої продовжуються. Через названі мною на початку причини, але і через те, що є рішення продовжувати бойові дії. Адже для того, щоб зброя стріляла, потрібен хтось, хто вирішить зробити постріл. Тобто, це або відсутність дисципліни, або хтось отримує наказ. І тут я хочу чітко зазначити: вогонь у відповідь також є порушенням режиму припинення вогню, порушенням мінських угод. Сторони кажуть, що вони лише стріляють у відповідь. Але це все використання зброї, а "Мінськ" дуже чітко говорить: зброя не повинна застосовуватися. Ми вважаємо, що це питання волі, і коли вона матеріалізується, бої можуть зупинитися доволі швидко.

Ще у 2014 році Україна та РФ створили Спільний центр з контролю та координації (СЦКК), до якого входили військові обох сторін. У грудні російські офіцери вийшли з нього. Чи змогли ви вже побачити наслідки їхнього виходу?

СЦКК має важливу функцію - допомагати у забезпеченні імплементації угод, зауважу, не імплементувати домовленості. А от зупинити бої зобов'язані саме сторони. Усі названі мною військово-технічні заходи (розведення сил, відведення зброї. - Ред.) мають відбуватися у "дзеркальній манері". Для цього потрібна координація та сприяння. СЦКК робила це у минулому. Ми ж із нашим мандатом сприяння діалогу завжди були в контакті з усіма по обидва боки від лінії розмежування і продовжуємо підтримувати цей діалог. Тож ми надаємо платформу, де ці заходи можна реалізовувати. Звісно, механізми, такі як СЦКК, корисні. Час покаже, який справжній наслідок виходу росіян з СЦКК.

Верховна Рада ухвалила так званий закон про реінтеграцію Донбасу. Яких наслідків для конфлікту ви очікуєте, якщо він набуде чинності?

Зараз зарано робити припущення, що він означатиме на практиці. Якщо і як тільки його підпишуть, ми уважно слідкуватимемо. Цивільне населення біля лінії розмежування та трохи далі з обох боків від неї протягом майже чотирьох років несе на собі тягар цього конфлікту. Права людини грубо порушуються, а гуманітарна ситуація в багатьох місцях є жахливою. Нормальне життя більше не є нормальним. Головне, щоб усі українці, незалежно від того, де вони живуть, могли повернутися до нормального життя.

Цього року сепаратисти, які контролюють частину Донецької області, заборонили виїзд з цих територій деяким категоріям населення. Чи є у вас підтвердження функціонування цієї заборони?

Ми взяли до уваги це оголошення, адже воно було в ЗМІ. Ми також говорили з цивільними, хто висловлював занепокоєння. Є непевність, як таке обмеження будуть реалізовувати. Ми це будемо моніторити і конкретні факти будемо публікувати. Свобода пересування вже є дуже ускладненою для цивільного населення. Є лише п'ять пунктів пропуску через лінію розмежування. Неймовірно довгі черги, дуже небезпечно перетинати. Люди нам завжди говорили, що перетин лінії розмежування і так складний. Але замість того, щоб ускладнювати, сторони мають відкрити більше пунктів пропуску. Цивільні нам кажуть, що це не їхній конфлікт, вони його не хочуть. Усі вони нам кажуть, що хочуть його завершення - незалежно від того, яких політичних поглядів вони дотримуються.