Урсула Гайнен-Ессер наголосила, що вже зараз Україна має поступово змінювати енергетичні орієнтири. У енергетичні й стратегії Німеччині записано, що до 2050 року країна повинна мати у енергетичному балансі не менше, а ніж 60 відсотків енергії, виробленої альтернативними джерелами. «Ми відповідальні перед нашими онуками і тому хочемо, аби наша економіка була найбільш сприятлива для захисту клімату», - сказала Урсула Гайнен-Ессер.

Пріоритет вітру й сонцю

Натомість Україна не така далекоглядна, запланувавши, щоб до 2030 року альтернативна енергетика у енергобалансі склала хоча б 30 відсотків. Нині альтернативні джерела енергії займають лише 1% у цьому балансі, каже заступниця голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) Марія Малая.

Вона наголосила, що найбільше в Україні зараз поширене вітрова та сонячна енергетика. До цього сегменту є найбільший інтерес з боку інвесторів. За словами, Малої нині НАЕР проводить відбір проектів для реалізації державної програми «Енергія природи», що передбачає будівництво в Україні вітроелектростанцій та заводів з виробництва альтернативних видів палива. Вже є 160 пропозицій, відібрано 7 цікавих регіональних проектів, наголошує Марія Малая.

Німецькі рекомендації

Україні ще треба передусім дослідити потенціал української альтернативної енергетики, впевнені експерти аналітичного бюро Berlin Economics. За підтримки міністерства довкілля, захисту природи та безпеки ядерних реакторів ФРН, німецькі аналітики розробили рекомендації Україні з розвитку відновлювальних джерел енергії. Серед основних порад – скоротити субсидування внутрішніх цін на електроенергію, переглянути можливість використання відновлювальних джерел енергії, розробити атлас вітрів в українських регіонах. Німецькі експерти радять також спростити ліцензування інвестицій у секторі альтернативної енергетики й підвищувати рівень визнання альтернативних джерел енергії серед населення.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Леся Юрченко