Дісен-ам-Аммерзее (Баварія) • На перший погляд може скластись враження, що перед нами - рівні ряди квітучої лаванди десь у французькому Провансі. Але це - сонячна електростанція поблизу баварського озера Аммерзее.

Лемвердер (Нижня Саксонія) • На відновлювані джерела енергії в Німеччині вже припадає понад 40 відсотків від загального обсягу електроенергії, котра виробляється в країні.

Ульм (Баден-Вюртемберг) • При цьому офіційна німецька статистика в цих даних враховує енергію вітру, сонця, води, а також енергію, що виробляється різними шляхами з біомаси й органічної частини домашніх відходів.

Якобсдорф (Бранденбург) • 2018 року на наземні та морські вітроенергетичні установки й парки в Німеччині припала майже половина всього обсягу виробленої відновлюваної енергії - 41 і 8 відсотків відповідно.

Пайц (Бранденбург) • Частка сонячних електростанцій у цьому відновлюваному енергетичному "коктейлі" сягнула 20 відсотків.

Юнде (Нижня Саксонія) • Стільки ж, тобто 20 відсотків, припадає й на використання біомаси як альтернативного джерела електричної енергії. Ще три відсотка дає використання органічної частини домашніх відходів.

Гаймбах (Північний Рейн-Вестфалія) • Сім відсотків відновлюваної енергії, що лишилися, припадає на ГЕС. Можливості для зведення в Німеччині гідроелектростанцій обмежені, але використовуються ці ресурси вже дуже давно. Цю електростанцію в регіоні Айфель побудували в 1905 році. Оснащена сучасними турбінами, вона ефективно працює й досі.

Галліг Гооге (Шлезвіг-Гольштейн) • Для того, аби можна було собі уявити повну картину, наведемо розподіл за всіма джерелам у Німеччині за 2018 рік: АЕС - 13,3 відсотка, буре вугілля - 24,1% відсотка, кам'яне вугілля - 14 відсотків, природний газ - 7,4 відсотка; ГЕС - 3,2 відсотка, вітер - 20,2 відсотка; сонце - 8,5 відсотка, біомаса - 8,3 відсотка.

Гарцвайлер (Північний Рейн-Вестфалія) • У 2038 році в Німеччині мають намір повністю відмовитися від спалювання бурого вугілля для отримання електроенергії. Останній атомний реактор, згідно з рішенням федерального уряду, має бути виведений з експлуатації в 2022 році. Торік на АЕС і буре вугілля припадало понад 37 відсотків від усієї виробленої електрики, котрі доведеться чимось замінити.

Сіверсдорф (Бранденбург) • За даними на кінець 2018 року в Німеччині нараховувалось понад 29 тисяч наземних вітроенергетичних турбін. У прибережних морських водах Німеччини розташовано ще близько 1350 вітрових електростанцій. Але понад чотири десятки з них ще не були підключені до енергетичної мережі.

Північне море (Шлезвіг-Гольштейн) • Серйозну проблему представляє необхідність будівництва нових енергетичних трас для транспортування енергії з північних регіонів, де вітер дме частіше й потужніше (тут багато таких турбін), до споживачів у західних і південних частинах Німеччини.

Лебус (Бранденбург) • Ці плани викликають протести з боку мешканців тих густонаселених регіонів, через які мають пройти лінії електропередач. У деяких місцях люди вимагають прибирати високовольтні ЛЕП під землю.

Рюген (Мекленбург-Передня Померанія) • Плани зведення нових вітроенергетичних турбін у різних регіонах дедалі частіше наштовхуються в Німеччині на опір з боку населення. Відповідні судові позови часто мають успіх, що вже помітно впливає на річні показники зростання галузі - тим більше, що дедалі складніше знайти такі місця, які б пасували для встановлення вітроенергетичних турбін.

Вормс (Рейнланд-Пфальц) • Згідно з даними служби Deutsche WindGuard, у 2018 році в Німеччині було введено в експлуатацію лише 743 нових вітряних установок. При цьому попередній 2017 рік виявився рекордним в історії розвитку цього виду відновлюваної енергії в Німеччині: майже 1849 нових установок.

Дассов (Мекленбург-Передняя Померанія) • Загалом у Німеччині нині нараховується близько тисячі громадських ініціатив, котрі виступають проти будівництва нових вітряків. Їхні прихильники вважають, що ці установки руйнують життєвий простір птахів та летючих мишей, псують ландшафти, а інфразвук та інший постійний шум цих установок шкодить здоров'ю людей, що живуть поруч.

Східна Фризія (Нижня Саксонія) • Ці ініціативи вимагають, зокрема, як альтернативу розглядати газові і парові електростанції, підвищувати ефективність вугільних станцій, а також переглянути рішення парламенту і уряду Німеччини про відмову від атомної енергії.

Зауерланд (Північний Рейн-Вестфалія) • Представники галузі зазвичай вказують на недоведеність негативного впливу інфразвуку на здоров'я. Що стосується загибелі птахів через вітрові установки, то фахівці називають різні цифри, максимум - до 200 тисяч на рік в цілому в усій Німеччині. Для порівняння: в результаті зіткнень із склом вікон і фасадів гине близько 18 мільйонів птахів в рік.

Сіверсдорф (Бранденбург) • Кажанів гине понад 100 тисяч на рік (за деякими оцінками, втричі більше) - не лише від зіткнень з лопатями, але і через травми, що отримуються в результаті завихрень повітря, коли вони пролітають поруч. Багато кажанів гине під час сезонної міграції. Експерти вимагають враховувати ці фактори - зокрема, відключати вітряки в години особливої активності кажанів.

Бедбург-Гау (Північний Рейн-Вестфалія) • Правила вибору місць для вітряків регулюються земельними законами. Наприклад, в Північному Рейні-Вестфалії мінімальна відстань до житлових будівель складає 1500 метрів, в Тюрінгії - 750 метрів. У Баварії ця відстань обчислюється за формулою "Висота установки х 10", тобто, наприклад, два кілометри між житловими будинками і двохсотметровим вітряком.

Ренцов (Мекленбург - Передня Померанія) • Дискусії про розвиток відновлюваних джерел енергії часто ведуться в Німеччині емоційно і продовжуватимуться в найближчому майбутньому. Щоб підвищити готовність населення бачити в околицях такі установки, пропонується, зокрема, відраховувати додаткову частину доходів конкретних регіонів на різні потрібні і корисні для місцевих жителів проєкти.

Тепер уже колишня теплова електростанція (ТЕС) імені Ґустава Кнеппера між західнонімецькими містами Кастроп-Рауксель та Дортмунд, що працювала на кам'яному вугіллі, була здана в експлуатацію у 1971 році і функціонувала до 2014 року. Тепер для знищення цієї ТЕС знадобилося понад 200 кілограмів вибухівки.

Майже 130-метрова башта для охолоджування пари після спрацювання вибухівки завалилася, елегантно обертаючись. "Кращої хореографії під час підривання будівлі годі й уявити. Це є справжнім балетом", - прокоментував фахівець-підривник Едуард Райш (Eduard Reisch) під час live-трансляції з місця знищення ТЕС, яку здійснював суспільний мовник WDR.

Доступ на територію навколо ТЕС на час проведення вибухових робіт для сторонніх осіб було закрито. Також з міркувань безпеки було тимчасово евакуйовано близько 120 мешканців будинків, розташованих неподалік від електростанції. Як повідомили у компанії, яка готувала і здійснювала вибух, знищення будівлі ТЕС відбулося за планом і без жодних ускладнень.

Для мешканців зони довкола електростанції спорудили трибуни для споглядання за захоплюючим процесом. До них приєдналися сотні інших роззяв. А чудова сонячна і тепла весняна погода лише зробила цей процес ще більш приємним.

За декілька секунд після падіння башти-охолоджувача пари до неї приєдналася і димова труба, що була 210 метрів заввишки. Ця башта була на 50 метрів вищою за знаменитий Кельнський собор. Утім, тепер споруда перетворилася на величезну купу хаотично розкиданого бетону.

Знищення цієї ТЕС відбулося на тлі процесу згортання використання кам'яного вугілля Німеччиною - до 2038 року країна має намір повністю відмовитися від вугільної енергетики. Нині вугільні теплоелектростанції мають у Німеччині загальну потужність 45 гігаватт і виробляють приблизно третину всієї електроенергії країни. А наприкінці 2018 року у ФРН закрили останню кам'яновугільну шахту.

Тепер з місця, де раніше височіла ТЕС, має бути вивезено близько 28 тисяч тонн будівельного сміття та уламків бетону. У підсумку на цьому місці у німецькій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія звільниться 59 гектарів промислової площі.