У німецьких парах і сім'ях розподіл обов'язків і ролей між партнерами та подружжям за останні десятиліття змінився: модель "чоловік-годувальник" все ще домінує, але вже в дещо модифікованому вигляді. Все більше матерів нарівні з татами займаються професійною діяльністю. Так, більшість дітей в Німеччині ростуть в умовах, за яких тато працює на повну ставку, а мама поєднує часткову зайнятість з неоплачуваною працею - веденням домашнього господарства. Соціологи називають це "вдосконаленою моделлю домогосподарки", адже така часткова зайнятість приносить дохід, на який сім'ю не прогодувати.

Як німкені поєднують сім'ю і кар'єру

"Німецькі жінки вважають себе дуже емансипованими, наприклад, у порівнянні зі східноєвропейськими сусідками. У молодості вони щиро вірять в те, що їм вдасться поєднувати сім'ю і кар'єру, і що у них є свобода вибору. Насправді ж ситуація є інакшою", - розповідає професорка соціології Корнелія Коппеч (Cornelia Koppetsch), авторка книги про "конфлікти статей" під назвою "Коли чоловік більше не є годувальником" ("Wenn der Mann kein Ernährer mehr ist"). Як мінімум після заміжжя для багатьох німкень стає очевидним, що у сфері сім'ї від жінки чекають багато чого, а в кар'єрі - не сприймають серйозно, розраховуючи на її вихід у декретну відпустку, каже експертка.

У 35-річної Еллен Райнольд (Ellen Reinold), власниці затишного кафе "Тітонька Емма", розташованого навпроти зоопарку Карлсруе, вибір був: після заміжжя вона свідомо залишила редакторську роботу у видавництві й відкрила власну справу. Батьки з дитинства переконували її, що абсолютно необхідно мати професію, власний дохід і взагалі "щось своє". Коли вона прямо поруч з будинком побачила вивіску "Здається приміщення", рішення було ухвалене.

Те, що Еллен стала приватною підприємницею, має як переваги, так і недоліки для організації побуту і сім'ї: з одного боку, вона сама планує свій час і приймає рішення, з іншого - у неї більше справ, ніж у найманого працівника, а рівень непередбачуваності ситуації та відповідальності вищий. Тому вони з чоловіком, 36-річним Жюльєном (Julien Reinold), відверто радіють, що один з партнерів працює не на себе: "Два підприємці в одній сім'ї - це занадто".

Чоловік - хороший добувач, але поганий помічник?

У кожній десятій родині в Німеччині жінка заробляє більше партнера, причому найчастіше лише тому, що чоловік залишився без роботи. У чверті пар заробіток приблизно однаковий. Чоловік, як і раніше, є головним годувальником у 65 відсотках сімей. Сім'я Жюльєна та Еллен - не виняток: попри всі зусилля господарки кафе і матері двох синів, основний дохід в сім'ю приносить її чоловік, керівник проектів в середній IT-компанії.

У Німеччині працюють близько 70 відсотків жінок, але при цьому дружини як і раніше виконують більше хатньої роботи і з догляду за дітьми, ніж чоловіки. При цьому, така ж ситуація складається й у всіх інших країнах, що входять в ОБСЄ, включаючи скандинавські. Це засвідчило масштабне дослідження, опубліковане організацією у 2017 році. Змінити це вкрай складно, стверджує Коппеч: у німецьких чоловіків "ця функція повністю заблокована". Якщо жінка, що працює, відмовиться від домашньої роботи, її партнер навряд чи стане робити більше. А рівноцінний розподіл функцій, обов'язків і навантажень між чоловіком і жінкою в парі означає, що кожен з партнерів виконує однакову частку оплачуваної та неоплачуваної праці.

Еллен вдається об'єднати домашню роботу і професійну діяльність: наприклад, закупівлі вона робить одразу і для кафе, і для дому. Крім того, у "Тітоньки Емми" снідає вся сім'я. "Це наше щоденне декадентство - сніданок з дітьми в кафе", - жартує подружжя. Така логістика економить багато часу і сил і є однією зі складових успішної організації в цій родині.

"Де вмикається пральна машина?"

Середньостатистичний батько сімейства в Німеччині працює 42 години на тиждень. Його дружина чи партнерка в середньому займається оплачуваною працею на 25 годин на тиждень менше. Замість цього на її плечі лягає майже дві третини (65 відсотків) всього обсягу неоплачуваної роботи, пов'язаної з господарством і дітьми. За словами Коппеч, у жінок стандарти чистоти та порядку є вищими, а чоловіки, як правило, рідко виявляють ініціативу в домашній роботі.

Так обов'язки по господарству поступово переходять в жіночі руки, навіть якщо спочатку пара декларувала прагнення до рівноцінного розподілу праці. "Чоловіки готові прикидатися, що не знають, як працює пральна машина, робити прибирання абияк, в надії, що жінка махне рукою і візьме це на себе, а якщо і йдуть в декретну відпустку, то планують паралельно дописати дисертацію або закінчити будь-який проект, до якого все не доходять руки", - розповідає соціологиня. На її думку, на відміну від жінок, чоловіки не сприймають домашні завдання серйозно.

Жюльєн бере на себе всю роботу по господарству, яку терпіти не може Еллен, наприклад, - прання. Він кілька місяців був в декретній відпустці, а тепер водить старшого сина в дитячий садочок, поки Еллен займається справами в кафе. А що, якщо на роботі завал і вдома накопичується гора брудної  білизни? "Ну, тоді ми разом займаємося пранням", - каже подружжя. "Або з'являється одна з бабусь ...", - сміються вони.

4,5 хвилини - це багато чи мало?

Дослідники ОБСЄ склали час оплачуваної й неоплачуваної жіночої праці і відняли від цієї суми час оплачуваної та неоплачуваної чоловічої праці. В результаті вийшло, що жінка працює більше, ніж чоловік. На 4 хвилини 31 секунду щодня. Здавалося б, що таке 4,5 хвилини? Але в даному випадку справа не стільки в них, скільки в доходах: адже дружина бере на себе працю неоплачувану, що негативно впливає як на її поточний фінансовий стан, так і на економічні перспективи.

Жюльєн розповідає, що коли він ріс, його мама не працювала, а повністю присвячувала себе дому, як це було заведено в Західній Німеччині, і досі задоволена таким станом справ. При цьому сам він бажав, щоб в його парі було інакше. "Обидва повинні займатися справою, - говорить він, - заробляти, реалізовуватися професійно. Хоча я б із задоволенням не ходив на роботу, а годував в парку голубів". Еллен теж рада, що її власна родина відрізняється від батьківської: мати була вчителькою, а батько - підприємцем, який абсолютно нічого не робив вдома.

Лібералізація гендерних ролей в сім'ї

Ставлення до функцій матері та батька в сім'ях Німеччини дійсно змінилося. Ще у 2002 році майже половина жителів західнонімецьких федеральних земель (46,6 відсотка) заявляли, що жінка взагалі не повинна працювати, поки її дитина не піде до дитячого садка. Вже через 10 років так вважала лише п'ята частина західних німців.

На території колишньої НДР, де жіноча праця на благо соціалізму в минулу епоху активно заохочувалася, історично склалася більш сприятлива для жінок ситуація. При цьому динаміка там теж позитивна - за одне десятиліття кількість поборників консервативної моделі сім'ї скоротилося з 20 до 10 відсотків. "У той же час, якщо батько приводить дитину в дитячий садок в брудному одязі, звинувачують в цьому, як правило, матір, - зазначає професорка Коппеч. - Відповідальність за дім та і сім'ю суспільство автоматично покладає на жінку".

Згідно з опитуваннями, кожен третій батько в Німеччині хотів би менше часу проводити на роботі й більше - з дітьми. Але багато хто боїться брати повноцінну декретну відпустку, оскільки вважає, що роботодавець втратить до них інтерес, вказує Коппеч. Тут спрацьовують ті ж соціальні механізми, що і у випадку з жінками, чий кар'єрний зліт тепер починається вже після менопаузи - коли начальство знає, що "загрози" втрати працівниці більше немає.

Аутсорсинг як вихід з домашнього глухого кута

Для того щоб вдома був по-справжньому рівноцінний розподіл всієї роботи, як цього хотілося б багатьом, про це потрібно подбати ще на початковому етапі - при виборі орієнтованого на це партнера, радить експертка. Також потрібно розуміти, що у кар'єриста або людини з професійними амбіціями, чоловік це або жінка, вже є пріоритет.

У такій ситуації справедливий вихід для сім'ї - не скидати все господарство на плечі одного партнера (читай: жінки), а перевести неоплачувану домашню працю в розряд оплачуваного аутсорсингу: найняти няню, хатню робітницю або гувернантку, доглядальницю для хворих або старих батьків; їсти в закладах громадського харчування, замовляти доставку продуктів і готових страв додому.

9 годин вечора. Усміхнені Еллен і Жюльєн за келихом вина радять: "Щоб все виходило, потрібно багато і ретельно все планувати разом. А якщо щось піде не за планом - спокійно на це реагувати". Навіть бесіду з ними довелося перенести на годину пізніше: укладання дітей спати - процес непередбачуваний.