1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кораблі з Криму: малоприваблива пропозиція Путіна

Олександр Савицький
12 січня 2018 р.

Експерти радять Києву не приставати на пропозицію президента Росії Путіна повернути кораблі з Криму, а натомість сконцентруватися на судових суперечках з Москвою та розбудовувати тим часом цілком новий флот.

Український військовий корабель "Славутич" у порту Севастополя
Український військовий корабель "Славутич" у порту Севастополя під час анексії Криму Росією (фото з архіву)Фото: Reuters

Пропозиція президента Росії Володимира Путіна повернути Україні захоплені під час анексії Криму військові кораблі, кілька зенітно-ракетних комплексів, літаків і бронетехніки звалилася на Київ зненацька. Як він заявив у четвер, 11 січня, "українська сторона неодноразово порушувала питання про повернення військової техніки з Криму. Ми готові продовжити цей процес" - "перемістити військові кораблі до Одеси".

В українському політичному керівництві відреагували на таку спонтанну пропозицію неоднозначно. Якщо у МЗС заявили, що опрацьовують питання щодо заяви російського президента, то прем'єр Володимир Гройсман відповів на слова Путіна радше сарказмом: "Зустрічна пропозиція до президента Російської Федерації: пропоную разом із флотом повернути Крим. Готові прийняти найближчим часом".

Дивна пропозиція

Переговори з Росією після заяви Путіна вимагають обережних і продуманих кроків, вважає командувач ВМС України 2014-2016 років Сергій Гайдук. Він закликав добре подумати, перш ніж починати переговори з Москвою і застеріг, що такі переговори були на часі 2014 року, а тепер можуть створити більше проблем, ніж принесуть користі. "У нас головного болю додасться - від нешвидкого за досвідом 2014-го процесу прийому-передачі до імпортозаміщення у разі прийняття рішення щодо відновлення технічної готовності. А як бути з позовами до міжнародних інституцій? (щодо захоплення Росією майна. - Ред.)" - написав адмірал на свій сторінці у Facebook.

Російський президент Володимир Путін пропонує Києву "перемістити військові кораблі до Одеси"Фото: Getty Images/AFP/A. Nemenov

Заява Путіна може бути дипломатичною пасткою і результатом торгів із Заходом з метою послаблення західних санкцій проти Росії, заявив на своїй сторінці у Facebook президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Він нагадав, що, зокрема, в Німеччині час від часу лунають заклики до поетапного пом'якшення санкційного режиму у відповідь на поступки Росії у її політиці щодо Україні. Не виключав таку можливість раніше, в тому числі, й міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel). Утім, розпочати скасування, за його словами, можна лише за умови тривалого перемир'я на Донбасі, а також якщо з Росією буде досягнута домовленість про формат миротворчої місії ООН.

"Розграбована" техніка

Категорично проти путінської пропозиції виступив заступник директора київського Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. На його думку, це лише "один з кроків кремлівського режиму з нібито пом'якшення позиції щодо України напередодні президентських виборів в Росії та запровадження нових санкцій США проти найближчого оточення Путіна". Повернення української військової техніки, як вважає експерт, недоцільне ще й тому, що вона була фактично розграбована росіянами. Самусь не виключив, що запчастини, навігаційні та інші системи були використані для ремонту аналогічних суден російського Чорноморського флоту, що супроводжували військові конвої до Сирії.

Експерт нагадав, що з 17 захоплених Росією українських кораблів лише корвет "Тернопіль" був новим кораблем, а решта суден побудована за часів СРСР, має вік від 30 до 40 років і вже давно морально і технічно застаріла. "Це був фактично музей під відкритим небом", - сказав Самусь. Водночас, він зазначив, що ця техніка на той час була ще цілком боєздатною і була захоплена в результаті російської агресії, а не покинута напризволяще українцями, як це стверджує Путін.

Катастрофічна ситуація у ВМС України

Така сама техніка лишилася в українських ВМС, які наразі базуються лише в Одесі, сказав Самусь. З цієї причини, він назвав ситуацію з ВМС України "катастрофічною" і зазначив, що український військовий флот неспроможний виконувати бойові задачі в повному обсязі і бути силою стримування беззастережного російського домінування в Чорному морі. "Попри те, що в нас з'явилися кілька новітніх ракетних катерів, ВМС України не можуть виконувати навіть патрулювання акваторії і тримати під наглядом хоча б ті самі "вишки Бойка", або морські нафтові платформи, які захопила Росія і тепер використовує для видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря", - стверджує експерт.

Він вважає, що Київ у цій ситуації має офіційно оголосити про недоцільність повернення знищеної небоєздатної техніки з Криму і продовжити подачу позовів до міжнародних судів з виплати Росією компенсації за захоплені українські озброєння на півострові. А тим часом розпочати програму побудови цілком нових ВМС згідно з концепцією "москітного флоту".

Вона, за словами експерта, передбачає побудову малих мобільних швидкісних суден, які можуть оперативно реагувати на можливі провокації та завдавати на морі удари у відповідь. "Побудова одного корвету коштує 8 мільярдів гривень. За ці кошти можна купити 20-25 невеликих ракетних катерів, які зможуть дуже ефективно виконувати поставлені завдання на Чорному морі", - вважає Михайло Самусь.

Не втрачати шанс

Водночас керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в інтерв'ю DW закликав не відмовляти Путіну і почати переговори про повернення українських кораблів. "На 2014 рік ця військова техніка була на 80 відсотків боєздатною і придатною для використання. Слід встановити, в якому тепер стані ці кораблі і докласти всіх зусиль, щоби їх повернути", - вважає експерт. На його думку, після російської агресії Україна втратила до 60 відсотків свого військового флоту, і якби їх вдалося повернути в задовільному стані, держава може мати такі самі ВМС на Чорному морі, як сусідні Румунія і Болгарія.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW