Відносини між РФ та Україною, які набули критичного характеру після анексії українського Криму Росією у березні 2014 року, увійшли в нову фазу ескалації після Керченської кризи минулого тижня.

Несподівано турецький президент Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина хотіла б бути посередником між сторонами конфлікту. Невідомо, чи має Анкара для цього наміру якийсь конкретний план. Але обидві сторони конфлікту вже стримано відреагували на пропозицію Туреччини. Як Росія, так Україна заявили, що посередник їм не потрібний.

Представник турецького уряду заявив DW, що на саміті G20 , який 30 листопада розпочався в Буенос-Айресі, Ердоган зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб обговорити з ним усі аспекти кризи. Анкара вимагатиме від РФ не загострювати кризу. Крім того, продовжив співрозмовник DW, турецький президент має намір сказати Путіну, що "боротьба з Заходом на плечах України безглузда". Ердоган нагадає про турецько-російське співробітництво у Сирії та висловить бажання, щоб Росія більше сконцентрувалась на Сирії, ніж на Україні.

"Туреччина намагається сприяти на міжнародній арені" 

Керім Хас з Московського державного університету ім. Ломоносова пояснює, що Туреччина від початку критично висловлювалась щодо анексії Росією українського Криму та підтримувала позицію Києва. "Якщо Туреччина діятиме як посередник, розпочнеться дискусія про те, як вона позиціонує себе у цьому конфлікті. Росія вимагатиме від Туреччини відступити", - каже експерт з міжнародних та російсько-турецьких відносин. За його словами, Україна відреагує схожим чином. Хас нагадує, що і Україна, і Росія однозначно висловились проти Туреччини як посередника. "Туреччина прагне проявити себе як міжнародний гравець. Але йдеться їй при цьому про власний престиж. Утім немає нічого, щоб вона змогла зробити у цьому випадку. Зважаючи на на свою зовнішню політику, Туреччина повинна все ж таки бути реалістичною", - каже Хас.

Експерт з міжнародних відносин Солі Озел пояснює, що Туреччина намагається у глобальних справах справити враження, що її слова мають значення. Він звертає увагу, що Ердоган, з одного боку, підтримує діалог з Росією, а з іншого, - запрошує українського президента до Анкари.

З внутрішньополітичної точки зору, Ердоган намагається представити країну турецькому суспільству як важливу державу, каже Озел. Однак експерт виходить з того, що її посередницькі наміри в українській кризі не матимуть успіху.

Ніхат Алі Оцкан з Фонду досліджень економіки і політики Туреччини (TEPAV) каже: "Це не криза між Росією та Україною. Це криза між Росією і Заходом. Якщо вона загостириться, західний світ спитає Ердогана, на чиєму боці він перебуває. У  посередництві існує ризик того, що перед Туреччиною постане питання, перебуває вона на боці Заходу чи Росії".

У квітні цього року Туреччина уже виконувала роль посередника між російськими та американськими військовими та керувала перемовинами між ними після того, як виникла підозра на застосування хімічної зброї у Сирії. Також і в листопаді 2017 року Туреччина виступала посередником та досягнула звільнення двох засуджених в анексованому Росією Криму кримсько-татарських політиків.