У цьому питанні депутати продемонстрували хуткість. Йдеться про ухвалення президентського законопроекту з довжелезною назвою "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо забезпечення прозорості в організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з метою виконання рекомендацій Міжнародного валютного фонду". Лише 12 лютого цей документ внесли на розгляд Верховної Ради, а вже 16 лютого народні депутати проголосували за нього у першому читанні. Петро Порошенко попросив розглянути його невідкладно, оскільки, як наголосив президент у пояснювальній записці, міжнародні партнери України, а саме - Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Єврокомісія, зобов’язали українську владу до кінця березня забезпечити незалежність та непідкупність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України. Адже від цього залежить і безвізовий режим для українців і надходження кредитів від МВФ.

Рекомендації МВФ на свою користь

Внесення змін мало б убезпечити антикорупційного прокурора від тиску на нього під час розслідування резонансних кримінальних справ. Адже ще в серпні минулого року МВФ порадив українській владі повернутись до практики відбору кандидатів для роботи в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, коли незалежна конкурсна комісія подає одного кандидата на кожну з трьох позицій (голова і два заступники) генеральному прокуророві, а він лише їх затверджує. Така процедура відбору кандидатів була виписана в законі "Про прокуратуру" від самого початку. Але в липні минулого року депутатами від Блоку Петра Порошенка були внесенні зміни, які зобов’язували конкурсну комісію подавати кількох кандидатів на кожну з посад, аби генпрокурор міг вибрати остаточного кандидата й затвердити його.

"Ще тоді МВФ вказав Україні, що це робить антикорупційну прокуратуру залежною і треба повернутись до початкової процедури, - пояснює експерт Реанімаційного пакету реформ Ярослав Юрчишин. - Це була основна вимога. Втім у теперішньому законопроекті президента рекомендації МВФ не виконали, а свідомо перекрутили на свою користь".

Послаблення замість посилення

Що ж вийшло насправді? У своєму законопроекті президент пропонує й надалі генпрокурору вибирати з поданих конкурсною кілької комісією кандидатів та й ще тепер на власний розсуд відхиляти два рази поспіль кандидатів на посади в антикорупційну прокурору. Окрім цього, кандидати, які були відхилені, не можуть подаватися на жодну посаду в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру повторно. "Конкурсній комісії після відхилених кандидатур доведеться починати все спочатку і проводити повторний конкурс, допоки кандидат не буде влаштовувати генпрокурора", - каже заступник голови парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак.

Президентський законопроект передбачає також, що генпрокурор може достроково звільняти призначеного голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України. "Це дуже серйозні кроки на послаблення самостійності антикорупційного прокурора ", - сказав DW Віктор Чумак.

Таким чином незалежна антикорупційна прокуратура може отримати ручне управління з боку генпрокурора, що ставить під сумнів успіх подальшого функціонування цього антикорупційного органу, обурюються активісти з Реанімаційного пакету реформ, Центру протидії корупції, Центру політико-правових реформ. 16 лютого під час голосування у Верховній Раді за законопроект вони під стінами парламенту провели акцію протесту. Її учасники символічно "подарували" президентові та генпрокуророві залізні рукавиці, в яких ті, як вважають активісти, хочуть тримати Антикорупційну прокуратуру.

Реакція на відкриття реальних справ?

"Президент через генпрокурора хоче отримати контроль над Антикорупційною прокуратурою. Зараз він не контролює переобрання головного антикорупційного прокурора, бо там відкритий конкурс. Змінюючи умови конкурсу президент через генпрокурора гарантує собі лояльного антикорупційного прокурора", - пояснює голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. На його думку, президентський законопроект направлений на те, щоб була можливість достроково змінити чинного антикорупційного прокурора Назара Холодницького, обраного керувати Антикорупційною прокуратурою на п'ятирічний термін. "Якщо антикорупційний прокурор став так заважати, значить він разом з Національним антикорупційним бюро почали якісь реальні справи", - вважає Шабунін.

Своє занепокоєння висловив і посол ЄС в Україні Ян Томбінський. "Я стурбований змінами, що їх пропонують внести до закону про прокуратуру, які загрожують незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через надання забагато дискреційної влади генеральному прокурору", - йдеться у заяві Яна Томбінського, розміщеній у соціальній мережі Facebook на сторінці представництва ЄС.

У четвер, 18 лютого, Верховна Рада голосуватиме в цілому за запропоновані президентом зміни що стосуються Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. До цього комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності має надати свій повторний висновок щодо цих змін. Під час першого голосування голова комітету Андрій Кожемякін наголосив, що висновок комітету щодо законопроекту не збігається з коментарями представника ЄС Яна Томбінського, і комітет пропонує прийняти президентський законопроект в першому читанні і в цілому.