Тиждень, що минає, виявився непростим для голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталії Корчак. Їй довелося вислуховувати критику як від власних колег, так і від урядовців та антикорупційних активістів. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду у середу 29 березня, на якому обговорювалися технічні проблеми у роботі Єдиного державного реєстру електронних декларацій, звернувся до Корчак із порадою подати у відставку разом із колегами. "Ви все, що могли тільки завалити, завалили, щоб не запустити вчасно цей процес", - заявив Гройсман, говорячи про підготовку НАЗК до другого етапу е-декларування.

За відставку керівництва НАЗК виступає і міністр юстиції Павло Петренко, який запропонував провести незалежний технічний аудит роботи агентства з метою усунути недопрацювання, що не були виправлені чинним керівництвом відомства. А вже наступного дня прес-служба мін'юсту повідомила, що розпочала роботу над змінами до законодавства, які забезпечать "повне перезавантаження НАЗК".

За зміну керівництва агентства висловилися і антикорупційні громадські організації. Із відповідною заявою у середу 29 березня виступили Transparency International Україна, антикорупційна група "Реанімаційного пакету реформ", Центр протидії корупції та Всеукраїнське об’єднання "Автомайдан". Критика на адресу Корчак лунає і з боку її колеги, члена НАЗК Руслана Рябошапки. У своєму Facebook він написав, що очільниця антикорупційного відомства вичерпала свій потенціал на цій посаді. "Нездатність сформувати колектив однодумців всередині агентства, відсутність належних комунікацій з колегами з інших державних органів, з громадянським суспільством, з іноземними партнерами, втрата контролю над внутрішніми процесами в агентстві, призвели до напіврозвалу відомства", - зазначив Рябошапка.

Корчак говорить про дискредитацію

Утім, сама Наталія Корчак у відставку йти не збирається. Відповідаючи на критику Гройсмана, вона спершу заявила, що НАЗК спроможна виконувати свою роботу, а проблеми із реєстром е-декларацій є технічним аспектом, що набув політичного забарвлення. Але вже наступного дня Корчак звинуватила у проблемах реєстру посадовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, а також державного підприємства "Українські спеціальні системи" (УСС), системного адміністратора реєстру е-декларацій.

Вона заявила, що вбачає у діях чиновників "ознаки службових злочинів, які дискредитують саму ідею запобігання корупції, електронного декларування доходів та потребують відповідного правового реагування". На думку Корчак, триває робота з запланованої дискредитації агентства, після чого має бути легше звинувачувати її особисто у професійній непридатності. DW спробувала з’ясувати, що саме стало причиною проблем із реєстром та чи є можливість розблокувати роботу НАЗК.

Внутрішні проблеми 

Не менш гострий конфлікт, ніж із урядовцями та громадськими активістами, Корчак має і з власними підлеглими, вважає один із чотирьох керівників колегіального органу, яким є НАЗК, Руслан Рябошапка. У своєму коментарі DW він заявив, що голова агентства несе відповідальність за усі найголовніші проблеми, за які зараз критикують відомство.

За словами Рябошапки, питання зміни підрядника, який би обслуговував реєстр піднімалося завчасно, але, попри наявність коштів у бюджеті НАЗК, Корчак наполягала на тому, аби ним залишалося УСС. "Замість оголошення тендеру, ми шукали ті самі граблі", - заявив Рябошапка. Він додав, що зараз через суперечності між членами агентства, голоси яких поки що розділились порівну, робота НАЗК виявилася фактично заблокованою.

Критичні зауваження висловлюють і аналітики. За словами директора Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, голова агентства припустилася помилки, не розпочавши потужної підготовки до нової хвилі електронного декларування. Хавронюк вважає, що Корчак просто не робила цього, залишаючись впевненою, що ситуація зможе вирішитися сама собою. 

"Привід для тиску"

Натомість менеджер Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов закликає не покладати провину лише на Корчак, хоча й приєднується до звинувачень колег щодо непрофесійності в роботі голови НАЗК. Керівництво УСС і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації також має нести відповідальність за проблеми у роботі реєстру е-декларацій, каже Лємєнов.

Із тим, що значна частина відповідальності лежить саме на УСС, погоджується і Хавронюк. За його словами, технічну проблему державного підприємства просто використовують як привід для тиску на НАЗК, якому влада із самого початку не давала нормально працювати, вставляючи палиці в колеса із системою е-декларування.

Глухий кут

Лємєнов зазначає - патова ситуація, яка склалася із керівництвом агентства, може мати два рішення. Одним із них є добровільна відставка Корчак, яка не обов’язково має піти із агентства, але може залишити лише посаду керівника. Вона може продовжити вести напрямок фінансування політичних партій, яким зараз опікується. Іншим виходом буде лише повне перезавантаження НАЗК на основі змін до законодавства, що почало розробляти міністерство юстиції. За чинних правил гри керівництво НАЗК є незалежним, і однією з небагатьох підстав для його зміни є власне бажання очільників піти з посад.

На думку Рябошапки, такі зміни мають шанс бути ухваленими Верховною Радою, адже усі депутати встигли на собі відчути усі незручності роботи із проблемним реєстром е-декларацій. При цьому член НАЗК упевнений, що чим довше буде продовжуватися внутрішнє протистояння усередині агентства, тим вищими є шанси на те, що відповідні зміни знайдуть підтримку депутатів.

Автоматичного вирішення всіх проблем не буде

Але у будь-якому разі, як попереджає Хавронюк, навіть якщо відбудеться успішне "перезавантаження", це не призведе до автоматичного вирішення усіх проблем. "Реорганізація - це тривалий процес, який не зможе позитивно вплинути на процес подання е-декларацій, лише проведення конкурсу забере не менше половини року", - каже ксперт.

Також він застерігає, що наслідком реорганізації може стати більш залежний від влади склад НАЗК, який стане наслідком узгодження політичних інтересів. За словами Хавронюка, на тлі того згортання реформ, яке зараз спостерігається у діях влади, це може стати черговим ударом по антикорупційному відомству. "Владі не потрібен незалежний потужний орган боротьби із корупцією", - вважає експерт.