23 березня 2017 року Верховна Рада 268 голосами ухвалила закон, що вніс зміни до електронного декларування. Від подання звітності звільнені військовослужбовці нижчої та середньої ланок, натомість тепер декларувати майно зобов'язані представники громадських організацій, які борються з корупцією, а також члени громадських рад при державних установах. Ухвалення документу супроводжувалося бурхливими обговореннями й суперечками.

Система під тиском 

У разі підписання закону президентом кількість електронних декларацій суттєво зросте. За словами заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Руслана Радецького, лише від початку 2017 року, тобто під час другого етапу електронного декларування, до системи було подано понад 660 тисяч декларацій. При цьому НАЗК ще не завершило перевірку майнових звітів так званої першої хвилі - від урядовців, народних депутатів і президента.

Повільні темпи перевірок Радецький пояснив тим, що займаються ними лише 38 фахівців, а "початок конкурсу на заміщення вакантних посад ніяк не оголосять". Крім того, частину декларацій - посадовців високого рангу - у НАЗК перевіряють за повною, а не скороченою процедурою. Така перевірка триває два місяці, а за потреби, її можуть продовжити ще на 30 днів.

Перші результати аудиту НАЗК Радецький пообіцяв представити наприкінці квітня. Йдеться про висновки щодо майнового стану 24 вищих посадових осіб держави, пояснив він. До кінця року з урахуванням нововведень кількість декларацій може сягнути півтора мільйона, а це означає і додаткове навантаження на систему, що працює з технічними збоями.

Полювання на відьом

Новоспечених декларантів мало бути ще більше: ініціаторка долучення громадських антикорупційних організацій до електронного декларування - колишня журналістка, а нині депутатка "Народного фронту" Тетяна Чорновол - вимагала включити до переліку е-декларантів і редакторів ЗМІ. Аргументувала це потребою боротися з корупційними замовленнями серед громадських активістів та лобіюванням бізнес-інтересів.

Однак після хвилі обурення й критики редакторів ЗМІ з тексту закону вилучили. Та, як з'ясувалося, не повністю. Зі слів виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, подавати електронні декларації доведеться тим журналістам, які працюють, приміром, у бюро журналістських розслідувань. "Вони зареєстровані не як ЗМІ, а як неприбуткові громадські організації. Звісно, ми розглядаємо це як тиск і ускладнення роботи журналістів", - написала Романюк на своїй сторінці у Facebook.

Однак це не єдиний казус ухваленого закону. Експерти звертають увагу на те, що тепер подавати електронні декларації доведеться не лише працівникам антикорупційних НДО, але й пов'язаним із ними третім особам. А це - "всі підрядники, в яких ми орендуємо приміщення під офіс, чи замовляємо кава-брейки чи вивіз сміття, чи воду, чи друк плакатиків", - пише Романюк.

Наслідки цього пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський: "Нам доставляє воду, скажімо, якась фізособа-підприємець, яка тепер муситиме подавати е-декларацію, якщо вона є підрядником громадської організації, яка займається антикорупційними проектами. Вона ж не вивчатиме наші звіти про діяльність, він подумає - якщо це ГО, то вона може займатися боротьбою з корупцією і сказати, щоби ми собі краще шукали якусь юридичну особу, яка вам постачатиме воду. І це не єдиний приклад".

Зі слів експертів, вимога подавати електронні декларації стосується навіть технічних працівників НДО, як-от прибиральниць. Таким чином новації ускладнять роботу не лише антикорупційних організацій, а й можуть заблокувати втілювані ними тренінгові або грантові програми.

Вишлінський називає нововведення спробою підірвати чинну систему антикорупційних інституцій. Йдеться не лише про самі НДО, а й про участь у різноманітного роду органах громадського контролю. "Скажімо, наш співробітник, який ввійшов до громадської ради при Антимонопольному комітеті, теж має подавати декларацію, хоча він не має безпосереднього впливу на ті рішення, що їх ухвалює АМК, бо це дорадчий орган, який не розподіляє фінансових ресурсів". 

Діагноз політикам

Самих представників антикорупційних громадських організацій перспектива подавати електронні декларації не лякає. Як повідомив DW виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин, "щоби уникнути маніпуляцій, антикорупційні громадські організації періодично звітують у Державну фіскальну службу про всі транзакції, а якщо ми наймаємо консультантів, то вони сплачують податки як підприємці". В "Центрі протидії корупції" додали, що декларація їхнього керівника давно є у відкритому доступі на сайті організації.

Нововведення вже піддали критиці посольства Сполучених Штатів і Великобританії в Україні, назвавши ухвалений закон "кроком назад". Голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає ініціативу депутатів "банальною помстою" та відображенням "серйозних політичних та ідеологічних конфліктів довкола теми боротьби з корупцією в Україні". І щоби ця боротьба дала результати, на думку Фесенка, слід "сконцентруватися на підтримці діяльності НАБУ, щоби вони продовжили свою діяльність і навіть її посилювали".