Карнавальна хода – це не лише святковий марш перевдягненої процесії, прикрашені візочки й машини, з яких розкидають солодощі, квіти, іграшки та алкоголь. Це також і нещадна політична сатира. У великих столицях рейнського карнавалу цією відповідальною справою займаються професіонали. Наприклад, у Дюссельдорфі прикрашання машин учасників карнавалу належить до компетенції Жака Тіллі. Баклажан, що співає у мікрофон, рожеві левенята чи торти – такі прикраси виготовляються у відкритому доступі у залі для виробництва карнавальних візків. Політичну сатиру на колесах карнавальний дизайнер Жак Тільї готує за зачиненими дверима.

Таємні жертви сатири

Кого з політиків висміюватимуть, зберігається в суворій таємниці аж до старту карнавальної процесії. Однак не завжди вдається зберегти інтригу. Минулого тижня, тобто якраз у розпал карнавальних гулянь, подав у відставку міністр оборони Карл-Теодор цу Ґуттенберг, потрапивши під вогонь звинувачень у плагіаті через свою дисертацію. Тож, ще до шаленого понеділка було зрозуміло, що міністр – кандидат номер один для удару сміхом. «Ключове слово - цу Ґуттенберг. Якби ми не зробили на нього жодної карикатури, то просто зганьбилися б. Звичайно, ми повинні коментувати такі речі. Але щодо іншого, то я нічого не скажу, хай це буде несподіванкою», - розповідає Жак Тільї, котрий займається карнавальною сатирою упродовж багатьох років.

Свій перший карнавальний транспортний засіб він збудував ще 1983 року. Тоді завдяки цій творчій діяльності він зміг фінансувати своє навчання за фахом комунікацій і дизайну в Есені. У 80-х роках минулого століття він дуже обурювався, що ще до карнавальної процесії в "шалений" понеділок його роботи презентують у пресі. Іноді митцеві доводилося в останній момент переробляти особливо провокаційні твори, наприклад, фігуру колишнього федерального канцлера Гельмута Коля, якого він зобразив у вигляді голого індіанця. Тоді митцеві довелося наступити на горло власній пісні і трохи підкоригувати первісний варіант карикатури.

Свобода карнавалу

Зрештою 2000 року карнавальний комітет у Дюссельдорфі натиснув на гальма. Відтоді усі скульптури тримаються у суворій таємниці аж до "шаленого" понеділка. Деякі німці, які вважали карикатури Жака Тільї такими, що не лізуть ні в які ворота, навіть погрожували йому притягненням до суду. Однак сам митець переконаний у безперспективності такого підходу. «Так, я одержував дуже багато погроз, що на мене поскаржаться. Але німецькі суди дуже поважають свободу блазнів, зокрема мистецьку свободу. Адвокати це дуже добре знають, тож, тут уже нічого не вдієш».

Свобода кранавалу і свобода блазнів уже дозволила Жакові Тільї висміювати і канцлера Німеччини Анґелу Меркель, і терористів-камікадзе з лав радикальних ісламістів, і церкву та релігійних діячів.

Автор: Александра Шерле, Наталя Неділько

Редактор: Христина Ніколайчук