Перші кроки астронавтів на Місяці. Ступаючи 20 липня 1969 року на поверхню нашого природного супутника, астронавт Ніл Армстронг вимовив одну з найвідоміших фраз в історії: "Це маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства".

Ракета з астронавтами, котрі мали висадитись на Місяці, стартувала 16 липня 1969 року з мису Канаверал у штаті Флорида. Це була Saturn V, деякі характеристики якої ще й по сьогодні залишилися неперевершеними: близько 110 метрів заввишки, вагою майже 3000 тонн. На борту космічного корабля, який вона виводила, - Ніл Армстронг, Едвін "Базз" Олдрін та Майкл Коллінз.

Про старт місії "Аполонн-11" з місця події повідомляли тисячі репортерів. Офіційно було акредитовано 3497 журналістів. Усі вони юрмилися в пресцентрі Космічного центру імені Джона Кеннеді.

Побачити пуск місії до Місяця кортіло не лише журналістам. У ті дні поблизу космодрому імені Кеннеді перебували сотні тисячі людей, що розмістилися просто неба на пляжах та дорогах неподалік, щоб якомога ближче побачити цю історичну подію.

З Центру управління польотами (ЦУП) стежив директор програми пілотованих польотів на Місяць "Аполлон" Семюель Ч. Філліпс (п.). Саме на ньому та його колегах лежала відповідальність за те, щоб перший політ на Місяць успішно розпочався та тріумфально завершився.

Один з членів екіпажу не міг відправитися на поверхню Місяця й змушений був перебувати в орбітальному кораблі. Тоді ним виявився Майкл Коллінс (посередині на фото). 2009 року він визнав: "Я почувався частиною того, що відбувалося на Місяці. Я знаю, що якби сказав, що мав тоді найкраще з трьох місць, не мене дивилися б як на брехуна чи бовдура, але скажу чесно, що я задоволений тим, що мав".

20 липня 1969 року о 20:17:58 за всесвітнім часом Ніл Армстронг коротко й ясно повідомив: "Орел" сів!". Але проминув ще деякий час, поки обидва астронавти справді змогли стати на поверхню Місяця. (…) Спочатку треба було підготуватися до відльоту спускового апарата. Історична мить настала 2:56:20 за всесвітнім часом - нога Армстронга ступила на поверхню нашого природного супутника.

Це фото Майкл Коллінз відзняв 21 липня. На ньому видно спусковий апарат "Орел" під час його повернення з поверхні Місяця, за ним видніє сам наш природній супутник, а вже на задньому тлі Земля. Коллінз чекав на Армстронга та Олдріна, перебуваючи на місячній орбіті.

Під час перебування на Місяці астронавти Армстронг та Олдрін зібрали чимало місячного ґрунту та каміння, з котрим повернулися на Землю. Ось цей камінець - частина тих трофеїв. Загалом у рамках шести висадок на Місяць астронавти назбирали близько 400 кілограмів місячного ґрунту та каміння. Всі ці екземпляри містяться в каталозі Lunar Sample and Photo Catalog.

Але під час місій "Аполлон" астронавти залишили на Місяці й чимало речей з Землі. Деякі з них, приміром, ось ця брошка Ніла Армстронга, були досить символічними. Зроблена в вигляді оливкової гілки - вона символізує мир. Майбутні туристи на Місяці знайдуть там і чимало інших предметів, що нагадують про перебування там перших астронавтів.

24 липня о 16:50 всесвітнього часу екіпаж висадився в Тихому океані, на відстані 21 кілометр від авіаносця USS Hornet, і за 1480 кілометрів на південний захід від Гаваїв. Після прибуття астронавти мали заповнити формуляри та офіційно передати місячний ґрунт та каміння. Потім їх відправили на карантин. Цей захід мав не допустили поширення на Землі можливих завезених з Місяця інфекцій.

Як бачите, астронавти місії "Аполлон-11" не носять космічні костюми, а натомість сомбреро і пончо, тобто Fiesta Mexikana! За 45 днів вони побували в 24 країнах і 27 містах. Цим США хотіли продемонструвати свою готовність поділитися власними космічними знаннями. Астронавтів приймали як суперзірок. На фото - астронавти в Мехіко, 23 вересня 1969 року.