Перший віце-прем’єр України Сергій Арбузов у п’ятницю, 8 листопада, відвідав Брюссель, куди він прибув на зустріч з віце-президентом Єврокомісії з фінансових питань Оллі Реном. Як повідомила Deutsche Welle прес-служба віце-президента Єврокомісії, серед іншого Рен та Арбузов говорили про надання Україні макрофінансової допомоги.

Як відомо Євросоюз виділив Києву ще три роки тому 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги у вигляді кредиту на 15 років. Окрім того, цим рішенням передбачалося надання Україні ще 110 мільйонів євро допомоги з виділених раніше, але не використаних. Однак на початку 2011-го року стало відомо, що Євросоюз фактично "заморозив виділення грошей Україні", передусім прив'язавши їх до досягнення поступу на переговорах Києва з МВФ. Тепер український уряд хоче отримати обіцяне, хоча місяць тому голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що ці гроші український уряд отримає лише після відновлення співпраці з МВФ.

Скарбниця порожніє

Тим часом, українська скарбниця продовжує порожніти. У жовтні залишок коштів на єдиному рахунку Державної казначейської служби знизився до мінімального рівня з початку поточного року - 410 мільйонів гривень. Це вдесятеро менше, аніж минулого місяця і вчетверо менше, аніж було у жовтні торік, повідомляє Держказначейство. У пятницю ж стало відомо і про те, що міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгострокові рейтинги України з B до B-. Прогноз за ним - негативний. "Пониження рейтингів відображає зростаючу слабкість позиції зовнішнього фінансування та обмеження здатності держави залучати кредити в іноземній валюті для рефінансування важких виплат за зовнішнім боргом у 2014-2015 роках", - йдеться у документі. Fitch прогнозує, що міжнародні резерви, швидше за все, і далі падатимуть з нинішніх вже низьких рівнів, підвищуючи ризик втрати довіри до гривні.

При цьому міжнародні резерви України скоротилися в жовтні майже на п’ять відсотків, або трохи більше, ніж на мільярд доларів. За інформацією НБУ, на таке значуще скорочення резервів вплинули виплати за облігаціями державної позики, погашення чергового траншу кредиту МВФ, а також валютні інтервенції на підтримку курсу гривні. Разом з тим МВФ непохитний у своїх вимогах до українського уряду і не поспішає відновлювати свою співпрацю з Україною.

Шантаж Росією?

МВФ очікує від уряду України те, що той подбати про гнучкий валютний курс, зменшить дефіцит держбюджету та відкладе податкову лібералізацію. Але поки що кабмін пристав лише на відстрочення до 2015 року зменшення ставок податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, зазначає керівник київського Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий.

Він припускає, що інші вимоги міжнародного валютного фонду українська влада ігноруватиме, оскільки спробує, як він каже, політично шантажувати Євросоюз "палкою дружбою з Росією", аби отримати хоч якусь фінансову допомогу для порятунку української фінансової системи. Саме для цього перший віце-прем’єр міністр України Сергій Арбузов і поїхав до Брюсселю, впевнений Гладкий. "Шантажувати можна тоді, коли інша сторона чутлива до такого шантажу. Але поки не видно, що ЄС це сприймає. У нашій ситуації, коли з фінансами так погано, шантаж недоречний", - сказав Гладкий у коментарі DW.

Два шляхи

Разом з тим експерти впевнені, що 610 мільйонів євро все одно недостатньо для вирішення фінансових проблем України. Тож у Києва є лише два шляхи: домовлятися з МВФ або просити кредити у Росії, каже голова Центру соціальних і політичних досліджень Соціовимір Сергій Таран. "Росія висуває дуже гострі політичні вимоги, аж до контролю окремих галузей української економіки. МВФ може дати кредит і без угоди про асоціацію з ЄС. Але для цього треба домовлятися з європейцями. Тому українські чиновники найвищого рівня зараз їдуть у Брюссель", - каже Таран.

Між тим, про результати брюссельської зустрічі Арбузова і Рена у Єврокомісії не повідомляють.