Президент Сербії Борис Тадіч заявив у четвер про затримання на території країни колишнього командувача армією боснійських сербів Ратко Младіча, який переховувався від міжнародного правосуддя з 1996 року. "Сьогодні вранці було заарештовано Ратко Младіча. Вже триває процес екстрадиції. Це є результатом тісної співпраці Сербії з Гаазьким міжнародним трибуналом. Ми завжди вірили в нашу стратегію і роботу усіх задіяних в цьому процесі", - сказав Тадіч. У Гаазі Младічу вже висунуті обвинувачення за статтями геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Водночас Тадіч відмовився повідомити подробиці арешту. "Я не стану вдаватися в усі деталі. Вони зараз дуже важливі для розслідування", - заявив президент.

Наближення до членства у ЄС

Оглядачі, у свою чергу, звертають увагу на те, що заява про арешт Младіча надійшла напередодні початку візиту до Сербії верховного представника Євросоюзу із зовнішньої політики Кетрін Ештон, яка вже назвала події "хоробрим і важливим кроком уперед для Сербії та міжнародного правосуддя". "Плідна співпраця з Гаазьким міжнародним трибуналом залишається визначальню на шляху Сербії до членства у Європейському Союзі", - переконана Ештон. Тадіч зазначив, що арешт Младіча завершує розділ в історії Сербії і наближує країну і весь балканський регіон до примирення і співпраці та відкриває двері для приєднання Сербії до Євросоюзу. Цю тезу озвучили і міністри закордонних справ Швеції Карл Більдт та Італії Франко Фраттіні, коментуючи затримання Младіча.

Обвинувачення в геноциді

Водночас аналітики вже сперечаються про те, скільки може тривати процес над Младічем та яким може бути його завершення. Досвід підказує, що обвинувачення у геноциді потребують найпереконливішої доказової бази. Міжнародний трибунал для колишньої Югославії у Гаазі вже веде процес над політичним босом Младіча Радованом Караджичем, якого було затримано 2008-го року у Белграді. Їм обом закидають вбивство понад 8 тисяч мусульманських чоловіків та підлітків у Сребреніці, після того, як місто окупували підрозділи боснійських сербів 1995 року. Вищий трибунал ООН 2007-го року також класифікував різанину у Сребреніці «актом геноциду».

Міжнародні юристи, втім, зазначають, що саме злочини геноциду є найтяжчими для розгляду в суді, адже стороні обвинувачення нерідко важко довести те, що підсудні закликали до геноциду. «Важко довести, що обвинувачений мав конкретну мету винищення групи населення. Без цієї мети це стає злочином проти людяності, але не геноцидом», - пояснює юридичні тонкощі авторитетний бельгійський правник Седрік Рінгаер.

Після підписання «Дейтонських угод», які поклали край затяжній війні у Боснії, Ратко Младіч ще певний час жив в Белграді, але пішов у підпілля після арешту президента Югославії Слободана Мілошевіча 2001-го року. Вцілілі жертви бійні у Сребреніці заявили у четвер, що відчувають «полегшення» у зв'язку з арештом Ратко Младіча.

Дмитро Каневський / reuters, afp
Редактор: Леся Юрченко