Цю сяючу багатоповерхову будівлю зі скла і бетону, яка височить в респектабельному районі Графенберг німецького міста Дюссельдорфа, знає кожен житель столиці федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. У ній розмістився гараж під назвою Haniel - перша багатоярусна автостоянка, зведена в післявоєнні роки в Європі і розрахована на 500 автомобілів.

Саме ця будівля, яка виконана у кращих традиціях класичного модернізму, стала першим відомим проектом німецького архітектора, уродженця Дюссельдорфа Пауля Максиміліана Гайнріха Шнайдера фон Еслебена (1915-2005), якого частіше називають Пауль Шнайдер-Еслебен, або просто P.S.E.

На честь 100-річного ювілею з дня народження цього талановитого зодчого, який відзначають цьогоріч, у мюнхенській Пінакотеці сучасності (Pinakothek der Moderne) триває безпрецедентна ретроспективна виставка "Пауль Шнайдер-Еслебен. Архітектор" (Paul Schneider-Esleben. Architekt), присвячена його життю і творчості. Концепцію унікальної експозиції розробили співробітники Музею архітектури Мюнхенського технічного університету (Architekturmuseum der Technischen Universität München).

Талант у спадок

Талант архітектора Пауль Шнайдер-Еслебен успадкував від свого батька - дюссельдорфського зодчого і реставратора старовинних замків і церков Франца Шнайдера, якому він часто допомагав в реалізації його проектів. Щоб їх не плутали, пізніше Пауль до свого прізвища додав ще й дівоче прізвище матері.

Вчитися на архітектора Пауль Шнайдер-Еслебен почав в 1937 році, вступивши до Вищої технічної школи в Дармштадті. Але за два роки навчання довелося перервати: студента призвали до армії. Від початку до кінця Другої світової війни він служив в люфтваффе. Під час одного з останніх боїв його сильно поранили і він потрапив у полон. У 1946 році, після звільнення, Шнайдер-Еслебен жадібно занурився в мирне життя. Він повернувся на студентську лаву, а вже через рік склав випускні іспити і отримав диплом.

Після навчання Пауль Шнайдер-Еслебен деякий час працював у Франкфурті-на-Майні, допомагаючи відновлювати зруйновані під час бомбардувань пам'ятники старовини. Там же він втілив у життя свій перший самостійний проект - реконструкцію розташованого на околицях цього міста мальовничого середньовічного замку. А 1949-го року архітектор повернувся в рідний Дюссельдорф.

Серед найкращих

1950-го року Пауль Шнайдер-Еслебен потрапив до переліку найкращих архітекторів Німеччини. Вперше по-справжньому заявити про себе він зумів завдяки розробці проекту багатоповерхової стоянки для автомобілів, а також оригінальної куполоподібної будівлі храму, зведеного на місці церкви Рохускірхе (Rochus-Kirche) в Дюссельдорфі, яку розбомбили під час війни.

У Дюссельдорфі та його околицях про Шнайдера-Еслебена також нагадує ціла низка побудованих за його проектами шкіл, урядових і адміністративних будівель, житлових будинків, фабрик і заводів, церков. Чого вартий один лише "Хмарочос Маннесманн" (Mannesmann-Hochhaus) - представницька висотна будівля, що здіймається над Рейном, яка раніше належала концерну Mannesmann, а потім перейшла у власність компанії Vodafone. Сьогодні це один із символів столиці Північного Рейну - Вестфалії.

Послужний список

Пауль Шнайдер-Еслебен - один з небагатьох німецьких зодчих, кому було довірено відновлення історичного Ганзейського кварталу в Берліні, який після війни радше нагадував руїни. Він також став автором концепції руху в аеропорту Кельн/Бонн (аеропорт імені Конрада Аденауера), після чого цього архітектора стали запрошувати як консультанта з проектів повітряних гаваней до найрізноманітніших країн світу.

А ще в його послужному списку - виготовлення унікальних ювелірних прикрас із золота і вишуканих гобеленів, створення мозаїчних композицій, настінних фресок і скульптур, проектування меблів. Шнайдер-Еслебен завжди був повен ідей, якими він щедро ділився на сторінках багатьох німецьких та зарубіжних спеціалізованих журналів.

Шнайдер-Еслебен успішно займався і викладацькою діяльністю. Він був професором у Вищій школі образотворчих мистецтв Гамбурга і у Віденському університеті. За свої численні заслуги цей "майстер на всі руки" отримав Державну премію федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія в галузі архітектури та орден "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина" - одна з найвагоміших німецьких державних нагород.

Організатори мюнхенської виставки зробили все для того, щоб якомога ширше представити багатогранну творчість Пауля Шнайдера-Еслебена. Серед експонатів - як фотографії, на яких зображені видатні проекти цього архітектора, так і менш відомі, але настільки ж значимі його роботи - зразки ювелірних виробів, моделі меблів.

В експозиції також представлені архівні документи, ескізи, креслення, макети побудованих за проектами Шнайдера-Еслебена будівель. Зокрема, відвідувачі зможуть помилуватися оригінальним будинком, який архітектор звів у 1982 році для своєї сім'ї на Лазурному узбережжі Франції. Як і в усіх інших створених зодчим будівлях, у цій - дуже багато вікон, і вона завжди наповнена природним світлом, затишком і теплом.