Зустріч, яка розпочалася 23 січня в казахській столиці Астані, покликана знайти рішення в сирійському конфлікті. Принаймні на це сподіваються її організатори. Водночас слід зауважити, що переговори відбуваються під патронажем трьох держав з різними інтересами - Росії, Ірану та Туреччини. Росія та Іран давно співпрацюють в Сирії, вони є союзниками президента Башара Асада. Але тільки зближення між Москвою і Анкарою зробило таку зустріч у Казахстані можливою.

Інцидент зі збитим понад рік тому російським військовим літаком забутий. У грудні 2016 року російські збройні сили спільно з турецькими брали участь в евакуації цивільного населення з Алеппо, а наприкінці року сприяли укладенню угоди про часткове перемир'я в Сирії, яке, незважаючи на порушення, досі зберігається. Якщо хтось ще сумнівався в серйозності намірів обох сторін, то його повинна була переконати недавня заява російського міноборони про те, що російські й турецькі літаки провели спільні удари по позиціях терористів з "Ісламської держави" (ІД) в провінції Алеппо.

Але без Казахстану примирення не було б настільки стрімким, зазначив російський політолог-міжнародник Федір Лук'янов. "Нурсултан Назарбаєв зіграв важливу роль у тому, щоб сприяти налагодженню відносин між Росією й Туреччиною", - сказав він в інтерв'ю DW. Сам казахський президент у своїй заяві до початку перемовин назвав їх свідченням зусиль міжнародної спільноти задля "мирного рішення" для Сирії.

Довга завіса над складом учасників

Хто саме приїде на перемовини, які проходять за зачиненими дверима, довгий час було достеменно невідомо. Легше було сказати, хто на переговори в Астану не приїде. Виключені з кола запрошених були представники бойовиків з ІД і пов'язаних з "Аль-Каїдою" бойовиків з "Джебхат Фатх аль-Шам" (раніше відомі як "Ан-Нусра"). З цим рішенням були згодні всі, тоді як на відмові запрошувати представників курдських збройних загонів, які контролюють значну частину півночі Сирії, наполягла Туреччина. Вона відмовляється визнавати контроль курдів над зонами, котрі безпосередньо прилягають до турецького кордону і до курдських поселень, але розташованим вже на турецькій території.

Роздроблену сунітську опозицію представить "військова делегація", яка буде говорити від імені угруповань, які безпосередньо контролюють території в Сирії. Від час внутрішньосирійського політичного діалогу в Женеві під егідою ООН цю роль брав на себе так званий Вищий комітет з переговорів сирійської опозиції - група, яка представляла як чисто політичні, так і збройні сили сирійців, і підтримувалася країнами Перської затоки. Комітет заявив, що віддасть повноваження військовій делегації, щоб зміцнити перемир'я і прокласти дорогу до нових переговорів у Женеві. Очолив делегацію противників режиму Асада Мохаммед Аллуш, який представляє  угруповання "Джейш аль-Іслам", підтримуване Саудівською Аравією. На чолі урядової сирійської делегації - посол країни в ООН Башар аль-Джаафарі. 

Приїхав до Астани і спецпредставник ООН з питань Сирії Стаффан де Містура. Уряди Росії, Туреччини та Ірану відрядили на перемовини офіційних представників оборонних і зовнішньополітичних відомств. Міністрів на зустрічі, присвяченій, як вважається, технічним питанням, не очікується.

Від США - лише посол

Довгий час залишалося загадкою, чи братиме участь в майбутніх переговорах хтось із нової адміністрації США. Адже однією з цілей зустрічі, з точки зору Кремля, було показати, що Москва здатна досягати результатів, в той час як запропоновані Заходом формати переговорів провалилися.

Але надії на поліпшення відносин між Москвою та Вашингтоном змінюють все: Росія запросила адміністрацію нового президента США Дональда Трампа приєднатися до переговорів. На думку російського експерта Олексія Малашенка, це поставило їх "на грань зриву" ще перед початком. Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що не бачить в Астані місця для американської делегації. Буквально за два дні до початку переговорів стало відомо, що Вашингтон делегував туди як спостерігача лише свого посла в Казахстані.

Дамаск "готовий обговорювати все", опозиція - лише перемир'я

До останнього під питанням залишався і порядок денний переговорів. Президент Сирії Башар Асад заявив, що його уряд "готовий обговорювати все". Це й не дивно, якщо врахувати, що після взяття Алеппо він говорить з позиції сили. Дамаск заявив про необхідність вести подальші переговори про "примирення на місцях". Маються на увазі переговори про здачу територій повстанцями урядовим військам. Умовою для них можуть бути або відхід у зони, які контролюються опозицією, або амністія. Представники опозиції до останнього наполягали на тому, що в Астані готові обговорювати тільки заходи зі зміцнення перемир'я і надання гуманітарної допомоги. "Ми не вступатимемо в жодні політичні дискусії та в будь-що, що не стосується тривалого перемир'я та гуманітарного питання", - заявив перед початком перемовин у понеділок речник опозиції Яхья аль-Аріді.

До останнього незрозумілим залишалося і питання, чи відбудуться під час зустрічі прямі контакти між сирійською опозицією та представниками режиму. Хоч на початку перемовин вони справді з'явилися в одному приміщенні в готелі, але між ними сиділи представники Казахстану, Росії, Ірану та Туреччини. Щодо прямих перемовин, то їх, судячи з усього, не буде. За словами речника опозиції, якого цитує російська інформагенція ТАСС, під час усіх наступних етапів перемовин контакти відбуватимуться виключно через посередників.