Дві студентки медицини з університету Кабула разом зі своєю професоркою (на фото праворуч) розглядають гіпсовий зліпок частини людського тіла. Фотографію було зроблено в 1962 році. Тоді було само собою зрозумілим, що жінки брали участь в громадському житті Афганістану, а також мали доступ до освіти.

Дві по-західному вдягнені жінки у жовтні 1962 року виходять зі студійної будівлі радіостанції "Радіо Кабул" в афганській столиці. Після того, як у середині 1990-тих років владу у країні захопили фундаменталісти з "Талібану", жінки змушені були закрити волосся хусткою та вдягти бурку.

У середині 1970-тих років студентки Політехнічного університету в Кабулі були абсолютно звичайною картиною. Років 20 потому жінки більше не мали права там навчатись. Усе змінилось після падіння "Талібану" в 2001 році. І з січня 2003-го у конституції країни записано, що жінки мають рівне з чоловіками право на освіту.

Радянська викладачка проводить заняття у Політехнічному інституті в Кабулі - і розповідає афганським студенткам та студентам про тогочасне становище комп’ютерних технологій. Протягом десяти років постійної війни в афганських вишах працювало багато радянських викладачів.

Невимушене спільне дозвілля знайомих дівчат і хлопців: студенти у Кабулі в 1981 році. Два роки до того радянські війська увійшли на територію країни. Радянська інтервенція вилилася в десятирічну війну - після відходу радянських військ до влади в країні прийшов "Талібан".

Афганські дівчата в середній школі в Кабулі за часів радянської інтервенції. Після приходу до влади "Талібану" 1996 року дівчата були відсторонені від занять, а жінкам було відмовлено в доступі до освіти. Вони також не мали права брати участі у професійному житті та не могли займатись якоюсь роботою.

Мати з дітьми на вулиці Кабула: у вільному одязі та без хустки на голові. Такі картини, як ця, досі можна нечасто побачити в Афганістані. Навіть через 15 років після повалення влади "Талібану" жінки в Афганістані борються за рівність у суспільстві, де домінують чоловіки. Лише один приклад: у всій країні є тільки одна жінка-водійка таксі.