Уже незабаром рак може стати найчастішою причиною смертності у Німеччині, застерігають науковці. Хіміотерапія, опромінювання та операційне втручання – це нині найпоширеніша зброя у боротьбі з онкозахворюваннями. Утім, науковці в Мюнхені та Гайдельберзі шукають нових методів і – небезуспішно. За їхньою методою, пацієнта опромінюють іонами вуглецю або протонами водню.

Усе це відбувається у доволі футуристичній на вигляд білій кімнаті, яка зсередини нагадує турбіну. Навколо пацієнта обертається приблизно метрової довжини, конічної форми рукав, який і здійснює атомне опромінення хворого. "Ми можемо обертати цей прилад довкола пацієнта, як заманеться. Це дає нам можливість застосувати це лікування у будь-якій частині організму",- пояснює Ґерд Дацманн, фізик Центру протонної терапії в Мюнхені.

Менше шкоди для здорових тканин

Лікування пацієнта здійснюється в так званому Gantry – близько 150-тонній, дев’ять метрів у радіусі магнітній кулі. Після того, як протони у циклотроні (приладі, що пришвидшує частки) розганяє їх до швидкості 650 мільйонів кілометрів за годину, величезний магніт "зв'язує" ці часточки, що дає змогу потім з точністю до міліметра скеровувати їх на ракові клітини хворого. Коли ці частинки потрапляють у тіло, вони сповільнюються.

На ураженій раком ділянці організму атомні частинки переходять у стан спокою. Лише тоді вони віддають велику частину своєї енергії, яка, власне, й руйнує ракові клітини. Ганс Рінекер, засновник Мюнхенського центру протонної терапії, вважає, що така точність опромінювання є головною перевагою нового методу в порівнянні з консервативними, коли внаслідок лікувального опромінювання шкоди зазнають здорові тканини. У новому методі протонної терапії здорові ділянки не зачіпаються.

Величезні інвестиції

Від 15 до 20 тисяч пацієнтів щороку можуть лікуватися атомною терапією, стверджує Томас Габерер, науково-технічний директор Гайдельберзького центру іоновипромінювальної терапії. Особливо такий метод має переваги для лікування тих, у кого ракові пухлини знаходять поруч з іншими важливими органами або клітинами, наприклад, у мозку, поряд із зоровим нервом. Завжди, коли необхідна точність у застосуванні випромінювання, переваги нового методу стають наглядними.

Щоправда, результати перших клінічних досліджень слід чекати не раніше, ніж за 5-7 років. Наступною перешкодою є фінансова сторона справи: одна така протонна станція обходитиметься від 100 до 200 мільйонів євро. "Це величезні інвестиції,- каже Габерер. - Але якби нам вдалося відкрити 6-8 таких центрів, ми могли б більш-менш покрити потребу в такому лікуванні в Німеччині".

Автори: Ніколас Мартін / Христина Ніколайчук
Редактор: Захар Бутирський