Німецькі видання коментують нещодавні заяви одного з афганських польових командирів Гульбуддіна Хекматьяра, який назвав "великою помилкою" розширення місії міжнародних стабілізаційних сил (ІСАФ) у Афганістані. У розповсюдженій заві Хекматьяр, відомий своїми радикально-ісламськими поглядами, розцінив розширення мандату за межі Кабула як послугу Європи США. Газета Frankfurter Rundschau пише:

До попередження Гульбуддіна Хекматьяра варто ставитися серйозно. Слова польового командира можуть підкріпитися конкретними справами. Німцям зі складу міжнародних сил ІСАФ, що перебувають у провінції Кундуз, варто бути напоготові, бо вони можуть опинитися поміж фронтів. Цей регіон - один зі світових лідерів за обсягами вирощування маку і залишатиметься постачальником сировини для наркотиків доти, доки місцевим селянам за їхню роботу платитимуть копійки. Інакше не проживеш. Опіум приносить гроші, причому торговці отримують у сотні разів більше, ніж селяни. Але з наркомафією солдатам з ІСАФ краще не сперечатися. Ватажки банд, як правило, мають зв"язки з місцевими князьками... Попередження Хекматьяра про те, що розширення мандату ІСАФ - це захист інтересів Вашингтона,... загрожує масштабною війною, - пише Frankfurter Rundschau.

Тему продовжує видання Braunschweiger Zeitung:

В Афганістані теж зростає спротив "окупаційним військам". Розпалюють такі настрої ватажки на кшталт Гульбуддіна Хекматьяра, який своїми радикальним поглядами мало чим відрізняється від ідеологів талібів. Погрози Хекматьяра щодо розширення місії ІСАФ за межі Кабула в жодному разі не є лише політичною агітацією, мета якої - спричинити конфлікт між Сполученими Штатами і європейцями. Такі ісламські проповідники думають далеко наперед, а не тільки про сьогоднішній день. Натомість обмежене кількома місяцями подовження мандату для сил ІСАФ виглядає як спроба знайти швидке рішення проблеми, тобто встановити мир в Афганістані, - пояснює Braunschweiger Zeitung.

Газета Financial Times Deutschland з Гамбурга звертається до ситуації навколо Ірану. Видання аналізує висловлювання верховного представника Європейського союзу з зовнішньої політики й політики безпеки Хав"єра Солани, який в інтерв"ю цій газеті назвав політику ЄС щодо Ірану успішним прецедентом єдиної зовнішньополітичної лінії Брюсселя:

Хав"єр Солана має рацію. Поступки Ірану в атомній суперечці - це успіх європейської зовнішньої політики. Після візиту Йошки Фішера, Домініка де Вільпена й Джека Стро до Тегерана іранський уряд пообіцяв зупинити програму збагачення урану й підписати додатковий протокол до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Три міністри закордонних справ погрожували духовним лідерам непідписанням важливої угоди про торгівлю й співпрацю, якщо Іран не змінить свою позицію в ядерному питанні. Якщо ж Солана бачить у згоді Ірану лише заслугу європейської "превентивної дипломатії" і розхвалює першу доктрину ЄС у галузі безпеки як модель для майбутнього, то це дещо звужений погляд на речі, -

пише Financial Times Deutschland і веде далі:

Верховний упровноважений з питань зовнішньої політики не повинен забувати, що без загрози з боку США уряд у Тегерані ніколи не пішов би на поступки. На відміну від європейців, Вашингтон послідовно йшов курсом на конфронтацію з Іраном. Президент Буш зараховує Іран до "осі зла". Міністр закордонних справ Колін Пауелл нещодавно звинуватив духовне керівництво країни в тому, що воно "забруднює святий одяг ісламу політичним багном". Успіх був можливий завдяки комбінації тиску з Вашингтона і обережним попередженням з Брюсселя. Крім того, не останню роль зіграли економічні відносини, особливо традиційно хороші зв"язки між Іраном і Німеччиною. Уряду в Тегерані, очевидно, було миліше поступитися ненав"язливим вимогам торгових партнерів з Європи, ніж підняти руки перед Америкою, - вважає Financial Times Deutschland.

Серед німецьких тем у газетних коментарях однією з головних і надалі залишається скандал навколо депутата бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Мартіна Гоманна. Цього тижня ХДС планує виключити його зі своїх лав за висловлювання, які партія розцінила як антисемітські. У газеті Rheinische Post з Дюссельдорфа читаємо:

Той факт, що дискусії про "уроки німецької історії" часто починаються з якихось недостойних такої уваги прикладів і від того проходять іще запальніше, очевидно, є прокляттям минулого. Коли голова Центральної ради єврейських громад Німеччини Пауль Шпігель називає балаканину Мартіна Гоманна "найгіршим випадком антисемітизму", справа отримує занадто велику вагу. Якщо вже депутат бундестагу верзе коричневу нісенітницю, це - скандал, але не знакова подія. Існують більш серйозні приводи поговорити про уроки історії, - наголошує Rheinische Post.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко