От уже майже п'ять років у сховищах Музею Алларда Пірсона в Амстердамі зберігаються древні скарби, доступ до яких поки що закритий для всіх. Ідеться про скіфські коштовності, яким уже понад 2000 років. Востаннє світ міг їх побачити 2013-го та на початку 2014-го років. Тоді в німецькому Бонні, а згодом в Амстердамі відбулась виставка "Крим. Золото й таємниці Чорного моря". До речі, виставка відвідувалась дуже добре. Експонати для неї - понад 550 коштовних об'єктів - взяли напрокат у п'яти музеїв.

Але коли настав час повертати об'єкти, Росія анексувала український Крим. І тут виникла проблема: кому повертати коштовності - кримським музеям, які опинились на території, захопленій Росією і більше не підконтрольній Києву, чи українській державі. Музей в Амстердамі не захотів самостійно вирішувати це питання й звернувся до суду. У грудні 2016 року, тобто через два роки після виставки, Окружний адміністративний суд Амстердама оголосив свій вердикт: експонати кримських музеїв мають бути повернуті Україні як частина її культурної спадщини. Однак кримські музеї - Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники, "Херсонес Таврійський" у Севастополі та Центральний музей Тавриди в Сімферополі - оскаржили таке рішення.

Відтоді минуло більше двох років. Витрати на зберігання об'єктів, імовірно, за цей час уже сягнули кількох сотень тисяч євро. І позаяк нідерландський музей весь цей час змушений покривати їх самотужки, у ньому не приховують, що хотіли б, аби справу нарешті було остаточно вирішено. І от Апеляційний суд Амстердама 11 березня 2019 року нарешті проводить слухання у справі. "Музей Алларда Піросна не претендує на жоден об'єкт, ні в чому не винен і не порушує жодних стандартів", - наче виправдовується перед судом адвокат музею.

Численна делегація з Києва

Захищати ухвалене понад два роки тому судом першої інстанції рішення до Амстердама приїхала делегація України на чолі з міністром культури Євгеном Ніщуком. Раніше приїхати на суд обіцяв і міністр юстиції України Павло Петренко, але зрештою позицію мін'юсту в суді представляв його заступник Сергій Пєтухов. "Україна зробить усе можливе для того, щоби повернути нашу культурну спадщину на нашу територію для того, щоб саме в Україні вона була збережена і відкрита для всього світу. Тому що повернення в Крим означає, що вона буде або знищена, або недоступна, або перевезена в Росію і незаконно залишена там", - сказав він журналістам після завершення єдиних призначених у справі слухань, що тривали цілий день.

Водночас Нищук запевнив, що перевезення артефактів до Києва не означатиме, що "кримські музеї їх ніколи не побачать". "Безперечно, щойно буде деокупація, українська держава передасть цю колекцію до кримських музеїв", - сказав він у розмові з журналістами.

Позицію кримських музеїв в Амстердамі представляли четверо нідерландських адвокатів. Свій виступ вони намагалися зробити якомога ефектнішим. Для цього присутнім роздали письмові пояснення та продемонстрували карту Криму з позначеними музеями та презентацію Power Point. Основна претензія музеїв до рішення Окружного адміністративного суду Амстердама - це те, що питання визначення власності на об'єкти було делеговано українському суду. Адже суд справді постановив лише те, що скіфські скарби мають повернутися до України, але не став вирішувати, кому вони належать, і лише зазначив, що це має зробити суд в Україні. Кримські музеї стверджують, що справедливий процес в Україні у їхній справі неможливий. Та й стаття нідерландського цивільно-процесуального кодексу, яку застосував попередній суд, мовляв, стосується суперечок між країнами ЄС, до якого Україна не входить.

Жертви "політичних подій"

При цьому в суді музеї намагалися показати себе жертвами "розвитку політичних подій" 2014 року, зокрема, й анексії Криму. "Уявіть собі, що ви - кримський музей чи фабрика. Вас не запитували, чи ви хочете до Росії, чи ні - ви просто виконували свою роботу", - каже в розмові з DW адвокат кримських музеїв Роб Маєр. Він вказує на те, що музеї як існували до анексії Криму, так існують і після неї. "Ми - ті самі музеї, це ті самі будівлі, ті самі директори, ті самі екскурсоводи, консерватори… Все ті самі люди", - каже Маєр, але сам же визнає: так, за російським законодавством існують такі самі музеї, але "звісно ж" у нідерландському суді музеї представляють себе як українські, а не російські.

Примітно, що Росія, чий контроль у Криму важко поставити під сумнів, під час судових слухань майже весь час згадувалася лише побіжно. Це змінилося лише після того, як головуючий суддя сказав, що "було б набагато краще" , аби суперечка була вирішена поза судом, "адже це може тривати роками". "Ми винесемо рішення, після чого ймовірно, що одна зі сторін подасть касаційну скаргу, розгляд якої триватиме щонайменше два чи три роки. Тож ми бачимо: чим далі ми йдемо, тим довшим стає шлях", - каже він.

Жодних переговорів з Москвою?

Як можливий варіант суддя запропонував вирішення суперечки за столом переговорів за посередництва Нідерландів. Але представники Києва, порадившись під час короткої паузи, такий варіант відкинули: мовляв, Київ уже має досвід переговорів з Росією, які завершуються безрезультатно. "Тож зважаючи на загальну ситуацію, маючи різноманітні судові суперечки та політичні дискусії, ми не бачимо простору для переговорів, які мали б ефект", - сказав, виступаючи в суді, заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов. Адвокат України Герт-Ян ван ден Берг навів у розмові з DW ще один аргумент: "Говорити з Москвою в цій конкретній ситуація означатиме непряме визнання незаконної анексії Криму. Україна ніколи в житті не говоритиме з Росією за одним столом про власну культурну спадщину".

Рішення Апеляційного суду у справі має бути виголошене 11 червня. Очікується, що після цього одна зі сторін подасть до Верховного суду Нідерландів касаційну скаргу. Ця остання можлива інстанція в судовій системі країни розглядатиме лише питання, чи міг попередній суд застосовувати ті закони, які він застосував під час прийняття рішень. Передусім ідеться про конвенцію ЮНЕСКО "Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності" 1970 року. Адвокати кримських музеїв стверджують, що суд застосував її неправомірно, захисники України - заперечують і наводять як доказ численні коментарі експертів.

Якщо суд вирішить, що застосовувати конвенцію можна, це означає, що скарби зможуть бути відправлені до Києва, каже адвокат ван ден Берг. "Якщо ж суд скаже ні, тоді той самий Апеляційний суд Амстердама повинен буде розглядати справу, застосовуючи українське право. І це може тривати ще два роки. Тож можливо, що ми будемо чекати фінальної точки в цій справі ще близько чотирьох років", - підсумовує він.