Після того, як в центральних органах ЄС перетравлять несподіваність та розчарування через вихід Великобританії зі складу ЄС - так званий Brexit - почнеться практична робота. Депутат Європарламенту від Великобританії Саід Кемелл, який сам належить до Консервативної партії і є власне противником Brexit, так висловився з цього приводу: "Тепер нам слід стати добрими сусідами, Євросоюзу та Сполученому Королівству". Ось перелік наступник кроків:

· Великобританії слід офіційно сформулювати своє волевиявлення вийти зі складу ЄС та заявити про це в листі до 27 інших країн-членів Євросоюзу. Коли це станеться, не відомо. Референдум у Великобританії не мав юридично обов'язкової сили. Спочатку нижня палата парламенту Великобританії має надати повноваження прем'єр-міністру, внести в Брюсселі заяву про вихід зі складу ЄС. Але якому прем'єр-міністру? Адже Девід Кемерон практично одразу анонсував свою відставку. Тоді треба переобирати керівника уряду. До речі, у нижній палаті парламенту Великобританії близько 70 відсотків депутатів противники Brexit.

· Європейська Рада, тобто решта 27 країн-членів ЄС, уповноважує Європейську Комісію узгодити з Великобританією договір про умови та деталі виходу зі складу Євросоюзу. Стаття 50 Лісабонського договору передбачає для цього дворічний період. Але процес може й прискоритися, вважає голова фракції християн-демократів в Європейському парламенті Манфред Вебер (ХСС). Слід переглянути тисячі правових норм, приписів та фінансових умов, а потім розмежувати їх. Певна річ, що договір про вихід ще мають схвалити країни-члени, Європейський парламент. Слід розібратися з правами на перебування громадян Євросоюзу у Великобританії та навпаки. Тоді постає необхідність укладання відповідних договорів про пересування громадян.

· Одночасно, а можливо, й дещо згодом розпочнуться перемовини Великобританії з Європейським Союзом про майбутні відносини. Тут цілком можливим було б укладання договору про політику добросусідства, який міститиме пункт про безмитну торгівлю. Так само можливим був би вступ Великобританії до Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), до якої наразі належать Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн та Ісландія. Утім, обговорення та узгодження деталей цього міжнародного правового документа може тривати роки, гадають чиновники в Європейській Комісії. Цей договір мають ратифікувати всі країни-члени Євросоюзу. Лише для цього знадобляться два роки. "Дезертира не приймають з розпростертими обіймами", - заявив кілька тижнів тому голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер.

· Під час перехідного періоду слід розібратися зі статусом чиновників з Великобританії, задіяних в установах Євросоюзу. Цілком імовірно, що вони зможуть і надалі працювати в Брюсселі аж до закінчення дії їхніх довічних трудових договорів. Великобританії, швидше за все, доведеться оплачувати також і пенсійне утримання своїм єврочиновникам. Водночас 73 депутата від Великобританії змогли б брати участь у засіданнях Європарламенту аж до дійсного виходу їхньої батьківщини з Євросоюзу. "Розумне рішення знайдеться", - припускають у Брюсселі.

· Багато експертів-економістів очікують біржового краху та спаду економічного зростання у Великобританії. Європейський центральний банк (ЄЦБ), а також центробанки інших країн-членів погодили дії на підтримку курсу британського фунта стерлінгів. Якщо буде потрібно, то банки в Європі отримають допомогу для підтримки ліквідності, в разі, якщо їм не стане грошей. "Ми контролюємо ситуацію, навіть якщо ніхто не знає, що саме відбудеться", - заявив у розмові з DW один зі співробітників ЄЦБ. "Біржі теж знову оговтаються", - додав він.

· ЄС доведеться мати справу з небезпекою для інших заразитися прикладом Brexit. У Франції 2017 року обиратиметься новий президент. А 2018 року в Нідерландах переобиратимуть парламент. В обох країнах праві популісти оголосили, що вони теж прагнуть проведення референдумів щодо виходу зі складу ЄС. Марін Ле Пен у Франції та Герт Вілдерс у Нідерландах розраховують тепер, маючи Brexit за спиною, на великі шанси, про що вони вже встигли заявити зранку п'ятниці, 24 червня.

· Робота над процесом виходу Великобританії буде коштувати багато часу й зусиль і надовго напружуватиме працівників європейських установ у Брюсселі.