Той факт, що з португальськими банками щось пішло не так, не викликає сумнівів. Це підтверджує і доповідь Міжнародного валютного фонду: за минуле десятиріччя державі довелось витратити 14 мільярдів євро платників податків для порятунку банківських установ, немало фінансових інституцій з багатовіковою історією збанкрутували.

Зараз санації потребує найбільший у країні, державний банк - Caixa Geral de Depósitos. На це піде як мінімум ще 5 мільярдів євро. Ситуацію, що склалася, професор економіки Католицького університету в Лісабоні Жуан Сезар дас Невес називає бездонною бочкою: "Тут назбиралося чимало гріхів, тому цій темі доведеться присвятити ще багато часу".

Старі гріхи даються взнаки

Занадто довго банкіри Португалії хазяйнували на власний розсуд, надаючи великодушну спонсорську допомогу політикам та партіям. Дехто з політиків навіть отримував від банків зарплату. "У цьому секторі було немало скандальних зв'язків та спекуляцій, що й призвели до настільки критичного становища банків", - визнає Францишку Лосан з економічного інституту ISEG.

Проте вчений, який дотримується більш лівих поглядів, намагається виправдати фінансові установи: "До таких негативних наслідків призвели фінансова криза та політика жорсткої економії". Ні фізичні, ні юридичні особи не були в змозі більше виплачувати кредити. Це в свою чергу призвело до розірвання багатьох контрактів.

На думку Лосана, банки Португалії, як і багато інших, звісно ж, вдавалися до безвідповідальних спекуляцій. Але застереження щодо нової фінансової кризи він вважає перебільшенням. За ними ховається спроба міжнародних, а точніше - іспанських, фінансових концернів поглинути банківський сектор Португалії. "При цьому для нашої економіки краще мати багато малих банків, ніж декілька великих, але контрольованих з-за кордону", - наголошує Лосан.

Теорія змови

Насправді іспанські банки вже купили немало португальських фінансових інституцій. Натомість інші міжнародні банки вийшли з країни, що є само собою зрозумілим, адже їхні доходи різко скоротилися. "Нашою проблемою є не іспанці, а брак конкуренції", - зазначає колега Лосана Жуан Дук.

Він вважає необхідним, щоб закордонні концерни вкладали кошти в банки Португалії. А це допоможе подолати хронічну нестачу власних коштів. "Але ж ми не можемо їх примусити, інвестувати в Португалію", - каже Дук.

Отже, прихильники теорії змови стверджують, що правлячі соціалісти та ліві партії, що їх підтримують (комуністи та Лівий блок), перебувають під суворим наглядом ЄС та Європейського центрального банку, а європейці хочуть передати португальський банківський сектор в руки іспанців шляхом злиття та поглинання банків.

При цьому санація найбільшого державного банку Caixa Geral de Depósitos є, так би мовити, останнім елементом у пазлі. На думку Францишку Лосана, "ЄС не хоче дозволити державі в якості єдиного акціонера провести докапіталізацію. Цим він форсує приватизацію найважливішого банку країни". Врешті-решт, він потрапить теж в іспанські руки, застерігає професор економіки.

Наступний великий банк в складному становищі

"Caixa Geral de Depósitos безсумнівно є важливим інструментом економічного розвитку", - зазначає Дук. Тим не менш, він розуміє і те, що у ЄС є сумніви щодо проведення державної санації: "Європейський центральний банк стоїть на принципах прозорості та рівних умов у фінансовому секторі, а тут буде важко пояснити, чому саме держава повинна проводити фінансову санацію".

Перш за все, держава сильно впливає на ділову практику банку. В якості інструменту економічного розвитку доцільніше було створити прозорий банк розвитку, як це якось запропонував німецький міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле. Але португальські політики підхопили цю ідею дуже неохоче. Такий банк врешті-решт був заснований, і його керівники вже отримують великі зарплати. Але кредити він досі так і не надав.

До речі, саме це було першочерговою задачею Caixa Geral de Depósitos, зазначає Невес. Альтернатив державній санації банку він не бачить - хоча ЄС не хоче витрачати на це кошти платників податків.

Він також закликає до більшої прозорості в португальському банківському секторі: "Для того, щоб щось змінити, країні потрібна нова еліта. Лише таким чином становище зможе покращитись у довгостроковій перспективі ". Професор сподівається, що ЄС дасть Португалії останній шанс. В іншому випадку, криза банківського сектору може привести до того, що країна перетвориться на нову Грецію і до неї теж доведеться завітати трійці міжнародних кредиторів.