1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Банки сперечаються з урядом за бюджетників

Олена Губар11 квітня 2016 р.

Банкіри судяться з урядом за право виплачувати зарплати держслужбовцям. Експерти зауважують, що обмеження працівника у виборі банку є незаконним, а зменшення конкуренції відобразиться на якості послуг.

Währung Ukraine Wechselkurs
Фото: Reuters/Ogirenko

Банкіри незгодні з рішенням уряду обмежити кількість банків, що виплачують зарплати працівникам бюджетних організацій. В січні Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою визначив, що претендувати на це можуть лише установи, частка активів яких становить не менше одного відсотка від усієї банківської системи. Крім того, такі банки мають активно кредитувати уряд: мають викупити в держави облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) обсягом не менше 20 відсотків від свого регулятивного капіталу.

Учасники ринку не погодилися з такою позицією уряду. Так, Незалежна асоціація банків України (НАБУ) подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою скасувати цю постанову Кабміну. На переконання асоціації, цим рішеннями уряд дискримінує не лише комерційні банки, але й безпосередньо громадян України.

Паперова умова

Особливе обурення банків викликає умова уряду щодо купівлі державних облігацій. За оцінкою НАБУ це означає, що реально взяти участь у конкурсі зможуть лише два комерційні банки зі 110 нині діючих в Україні. Інформація про купівлю державних цінних паперів не розголошується, але за даними участників ринку це "Райфайзен Банк Аваль" та Сітібанк.

"Аби отримати право претендувати на обслуговування працівників бюджетної сфери, решта великих банків, активи яких становлять не менше одного відсотка від ринку, спільно повинні дати державі в борг майже вісім мільярдів гривень. Тим часом до державних банків жодних вимоги не висувається, й вони отримують таке право поза будь-яких конкурсів", - говорить голова Ради НАБУ Роман Шпек.

Зазвичай же державні папери скуповують державні банки, що діють за дорученням уряду. "Попит на валютні облігації достатньо високий та сформований в основному державними банками та іншими великими учасниками ринку, які мають надлишкову валютну ліквідність при обмеженому виборі інструментів розміщення, - пояснив директор казначейства "Ідея Банку" Володимир Кузьо. - Для міністерства фінансів розміщення валютних ОВДП є необхідним для обслуговування державного боргу, в тому числі виплати купонів як по внутрішніх зобов’язаннях, так і по єврооблігаціях".

Труднощі вибору

Бажання банків обслуговувати бюджетників зрозуміле : за оцінкою прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, на початок цього року штат державних службовців усіх рівнів перевищував 300 тисяч осіб.

Це не перша спроба уряду обмежити кількість банків, що виплачують зарплати бюджетникам. Ще в 2014 році Кабмін вирішив перевести державні організації та оборонні підприємства на обслуговування виключно в державні банки. В Службі безпеки України це пояснили наявністю в цих банках режимосекретних відділів, завдяки яким зникають ризики розголошення державної таємниці. Але торік суд скасував таке рішення уряду за позовом ПриватБанку.

Юристи заявляють, що українці мають право самостійно обирати, яким чином їм отримувати зарплату. "Законодавством не передбачена обов'язкова видача заробітної плати в безготівковому виді. Таким чином співробітники будь то державного, бюджетного або приватного підприємства не обмежені в способах отримання коштів. За бажанням працівника працедавець зобов'язаний перераховувати гроші в той банк, який вкаже працівник, або видавати готівкою через касу підприємства", - пояснив DW старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.

Для працівників бюджетних установ обмеження у виборі банку може нести за собою погіршення якості обслуговування. "Це не означає, що пропозиція державних банків погана. Але це питання конкуренції, яка повинна стимулювати банки зробити більш вигідні й цікаві пропозиції клієнтам",- зауважив у розмові з DW начальник відділу фінансових досліджень компанії "GfK Україна", що займається аналізом ринків та споживачів, Дмитро Яблонський.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW