Національний банк України (НБУ) хоче зобов'язати банки вказувати в кредитних договорах не лише відсоткову ставку, а й повну сукупну вартість кредиту. Така сукупна вартість має враховувати витрати на всі послуги, пов'язані з отриманням кредиту: відкриття рахунків, зарахування готівки, комісії за обслуговування, вартість страховки, послуг нотаріуса та інше. Загальна вартість обслуговування боргу повинна бути вказана у відсотках та в грошовому еквіваленті.

Уся інформація в кредитних договорах повинна бути надрукована без використання дрібного шрифту, яким банки часто прописують штрафи та санкції за прострочення боргу. Крім цього, банки будуть зобов`язані безкоштовно надати позичальнику типовий проект кредитного договору і дати йому не менше трьох днів для ознайомлення. Зараз кредитно-фінансові інститути в Україні цього не роблять, і позичальники, навіть отримуючи великі іпотечні кредити, не мають права спокійно прочитати договір вдома. Нацбанк передав проект цієї постанови банкам для обговорення і може прийняти її впродовж місяця.

Приховані проблеми

Досі банківські установи часто дуже неохоче розкривають реальну ціну позик. Це пов`язано з надто високою вартістю кредитів, що робить їх непривабливими для позичальників, пояснюють критики. За даними компанії "Простобанк консалтинг", що розраховує реальні відсоткові ставки, позика на будь-які цілі під заставу зараз обійдеться в 27 відсотків річних, на придбання товарів - 48 відсотків, а на кредит готівкою - 85 відсотків. Оскільки позичальники не мають чіткого уявлення про реальну вартість кредиту, вони не можуть оцінити й труднощі, які можуть виникнути в майбутньому при обслуговуванні боргу.

"В 99 відсотках проблеми в позичальників виникають саме через те, що вони не знають усі умови кредитного договору і тому не можуть правильно оцінити вартість своєї покупки",- пояснив у розмові з DW старший партнер адвокатської фірми "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець, що займається захистом прав клієнтів банків. Він звернув увагу на те, що банки обходять вимогу розкривати повну вартість кредиту, просто вказуючи в кінці договору дрібним шрифтом, що клієнту розповіли всі умови і він з усім згоден, хоча цього зроблено не було. "Але зараз вже є випадки, коли Вищий спеціалізований суд визнає кредитні договори недійсним через те, що позичальник не був повністю ознайомлений з його умовами", - каже Кравець.

Спрощення кредитних договорів зробить рішення позичальників щодо їх підписання більш зваженими. "Якщо банки будуть розкривати вартість позики в грошовому вираженні, то це буде дуже позитивно, так як в Україні низький рівень правової і фінансової культури. Банки використовують дуже складні пояснення і терміни в кредитних договорах, що написані дрібним шрифтом з великою кількістю виносок. Тому вони повинні запровадити стандартні уніфіковані кредитні договори", - зауважила, відповідаючи на запитання DW, голова громадської організації "Правдива Країна" Ярослава Авраменко. "Правдива Країна" спеціалізується на захисті прав позичальників.

Партнерські платежі

Банкіри в цілому згодні з тим, що позичальники мають право знати в яку суму їм в результаті обійдеться кредит. "Приходячи за кредитом, клієнт бере на себе зобов'язання погашати його. Звичайно ж, відкрита інформація дозволяє клієнту відразу оцінити, в яку суму обійдеться йому бажана покупка. Знаючи це, клієнт сам приймає рішення про те, що для нього краще - збирати гроші або ж відразу почати користуватися набутими благами, не відкладаючи на потім", - розповідає DW заступник голови правління українського УкрСиббанку Володимир Радін.

Водночас банкіри говорять, що неможливо розкрити повну вартість кредитів під час підписання договорів, оскільки вона включає послуги не лише кредитора, але і його партнерів. "Що робити з послугами третіх осіб, які так чи інакше залучені в кредитний процес? - задається питанням радник голови правління українського "Євробанку" Василь Невмержицький. - Нотаріуси й страхові компанії самостійно визначають вартість своїх послуг. І банк не може гарантувати, що вартість страховки не зміниться через рік або два".