Суперечку викликає пункт п.69.6 ст.69 Податкового кодексу, який зобов’язує банки надсилати податковим органам інформацію про відкриття або закриття рахунків юридичним особам чи самозайнятим фізособам. Також банк самостійно має перевіряти реєстрацію фізичних осіб підприємців при відкритті депозитних чи карткових рахунків. Невиконання цих правил карається суттєвими штрафними санкціями.

В Асоціації переконані, що такі контролюючі функції є неправомірними і суперечать принципам банківської діяльності. Тим паче, що банківські установи самі є суб’єктами підприємницької діяльності і не можуть здійснювати контроль, йдеться у заяві.

По суті - нічого нового

Завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, професор Ростислав Слав‘юк у коментарі Deutsche Welle зауважив, що в тій чи іншій мірі, у своїх інтересах, банки все одно здійснюють такий контроль, вивчаючи діяльність своїх клієнтів, але досі це не було виписано в документі. А от надання інформації до контролюючих органів про рахунки клієнтів прописано ще з 1991 року, щоправда, далеко не всі банки це виконували і доводили свою правоту у судах, каже експерт.

Він не вважає, що зобов’язання, виписані у кодексі, несуть загрозу і перетворять банки у контролюючі органи. Банки завжди керуватимуться власними інтересами, вони можуть захистити важливого для них клієнта і відстояти свою позицію, керуючись Законом «Про банки і банківську діяльність», пояснює Слав‘юк.

Водночас він припускає, що ці податкові норми спрямовано на те, аби зробити банки частково відповідальними за негативні процеси в країні з відмивання грошей, отриманих незаконним шляхом. Хоча, каже професор, нині понад 90 відсотків такої інформації надають саме банки.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Захар Бутирський