Коли Маріпі Одріозабала кудись вирушає з чоловіком і дочкою, спілкування відбувається трьома мовами. Батьки говорять між собою іспанською, батько з донькою – каталонською, а мати звертається до дитини мовою басків. «Це рідна мова, я б не могла спілкуватися з Іраєю жодною іншою. Вдома, в моєму селі, всі розмовляють мовою басків. Вони роблять це не для того, щоб зберегти традицію, просто це – мова їхнього спілкування».

Майже третина жителів автономного регіону Країни Басків на півночі Іспанії розмовляють цією мовою. Дороговкази та всі офіційні документи тут двомовні. У роки правління диктатора Франко регіональна мова була заборонена, але відколи в Іспанії встановилася демократія, мова басків дістала підтримку.

«Моя мати не могла в школі розмовляти euskera (тобто мовою басків). Коли хтось щось говорив цією мовою, то відразу отримував по потилиці. Я вивчала баскську в школі, щоправда в приватній. Сьогодні її викладають усюди», - розповідає Маріпі Одріозабала.

Суперечка про походження

Від 1980-х років батьки мають вибір: в деяких школах викладання ведеться виключно або іспанською, або мовою басків, а в інших – 50 на 50. Останнім часом дедалі більше іспаномовних батьків віддають перевагу мові басків. На вулиці чи з друзями цю мову вивчити складно.

Баскська єдина з чотирьох мов Іспанії, що не має романського походження. Про її коріння досі сперечаються, каже Айтор Арруті з культурного клубу Euskal Etxea: «Існують тисячі теорій. Коли я був маленьким, говорили, що мовою басків розмовляє Бог. Це, звичайно, абсурд, але країна басків – дуже католицька, дуже консервативна. Найчастіше чути тезу про те, що мова басків – це прамова великої території на півночі Іспанії уздовж Піренейських гір майже до Мадрида, яку потім витіснили індоєвропейці. Інші вчені бачать вплив африканських чи кавказьких мов».

Мова усного спілкування

В одному філологи єдині: мова з багатьма «к», «х» та «z» належить до найстаріших у Європі. Але як не дивно, письмових джерел дуже мало. Найстаріша книга мовою басків датована 1545 роком. Лише 1968 року було затверджено синтаксичні та орфографічні норми, хоча процес стандартизації ще триває. «Мова басків збереглася переважно в усній формі. Був період, коли заперечували саму можливість писемної форми. Це проста мова селян, а не мова культури й літератури – таке часто можна почути про мови меншин. Хоча усна мова в даному випадку справді має особливе значення. Наприклад, берцоларії. Сотні років ці посланці зі співами ходили від села до села, розносячи новини», - каже Арруті.

Дотепер у Країні Басків є школи поетів, у яких берцоларії вчаться спонтанно римувати. Для багатьох басків такі традиції доводять культурну самостійність їхнього краю, так само як і казки, в яких розповідається про відьом та лісових тролів, або меланхолічні пісні про море й гори.

«У Країні Басків дуже багато співають – наприклад, після обіду. Звичайно, я теж співаю моїй донці, звичайно, мовою басків. Це колискові пісні на кшталт «Txikitxkia або Pinxto Pinxto», - каже Маріпі Одріозабала.

Автор: Юлія Махер / Роман Гончаренко
Редактор: Леся Юрченко