Bauhaus - це Вища школа будівництва та художнього конструювання (Hochschule für Bau und Gestaltung), заснована 12 квітня 1919 року у Веймарі в результаті об'єднання Саксонсько-Веймарських Вищої школи образотворчого мистецтва та Школи ужиткового мистецтва. Очолив Баугаус німецький архітектор Вальтер Ґропіус (на фото).

Школа створювалась з унікальною для свого часу метою - об'єднати ремесла та мистецтва. У Баугаусі викладали архітектуру та живопис, столярську, ткацьку та гончарську справи, а також фотографію. Новаторство Баугаусу полягало у рішучому намірі зламати столітні традиції та прибрати з дизайну надмірне прикрашення, навчити людей цінувати простоту і мінімалізм.

У Баугаусі викладали відомі художники, скульптури, дизайнери, представники світового художнього авангарду: Ліонель Фейнінґер та Пауль Клее, Василь Кандинський і Ласло Могой-Надь, Лотар Шреєр і Оскар Шлеммер, Ґергард Маркс і Адольф Мейєр, Йоганнес Іттен і Йозеф Альберс. Викладачів та учнів об'єднували ліві погляди та космополітизм.

У 1919 році був опублікований "Маніфест" - програма художнього руху, що сформувався у стінах школи. "Маніфест" проголошував принцип рівності витончених та ужиткових мистецтв, декларував як мету підвищення якості естетики промислових виробів, які мали бути утилітарними, зручними, гарними та доступними за ціною. Архітектура проголошувалась провідним напрямком у дизайні.

Функція визначає форму - у цьому сутність ідей Баугаусу. Вальтер Ґропіус казав: "Кожен предмет повинен до кінця відповідати своїй меті, тобто виконувати свої практичні функції, бути зручним, дешевим і гарним". Типові будови домірних геометричних форм, лампа-куля чи меблі з трубок - все це ікони дизайну 20-го століття. Шахи Йозефа Гартвіґа підкреслюють візуально ієрархію окремих фігур.

Учні і викладачі Баугаусу вміли розважатись. Костюмовані вечірки збільшували популярність школи та сприяли розвитку креативності. З імпровізованих постановок народжувались повноцінні спектаклі з музикою і танцями. Широко популярними стали балети для фігур з механічним керуванням. На фото: костюми для "Балету тріад".

У 1925 році влада Веймара припинила надавати субсидії авангардній школі, і та перебралась до Дессау, у нову будівлю, зведену за проектом Ґропіуса. У 1931 році школа переїхала до Берліна, де у 1933 році, після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її закрили. Баугаус існував лише 14 років, однак за цей короткий час визначив нові стандарти в мистецтві.

Ідеї Баугаусу встигли набрати популярності і поширитись світом. Випускники школи, які емігрували у Палестину, будували в інтернаціональному стилі у Тель-Авіві. Понад 4000 цих будівель до цього часу розташовані в центрі міста. Це найбільша концентрація такої архітектури у світі. У 2003 році "Біле місто" Тель-Авіва включили у Список світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

До Москви у 1930 році перебрався колишній директор школи Ганнес Маєр разом з учнями (загалом близько 40 осіб). Однак працювати у Москві було складно, і з політичних причин багато проектів авангардної німецької школи не були реалізовані. Сам Маєр був вимушений залишити Москву в 1938 році. Його дружина не встигла виїхати за ним і незабаром була арештована та розстріляна.

Однак Баугаус розпізнається у радянському конструктивізмі. На фото - центральна будівля Харківського національного університету, зведена саме у цьому стилі у 1930-1932 роках. До 1954 року ця будівля висотою 66 метрів була найвищою в Україні. Також Баугаус упізнається і в мінімалізмі хрущовської архітектури.

У гуртожитку Баугуасу, відкритому у 1926 році в Дессау, нині працює готель. Його родзинка - практичний мінімалізм у 28 кімнатах: стіл, стілець, ліжко, поличка, металева лампа і вішалка. На кожному поверсі - душ і туалет. Утім, в мистецько-історичні приміщення на вулиці Ґропіуса приїздять туристи з усього світу.

Мінімалізм дизайну комфортних, легко комбінованих та недорогих меблів винайшли не в IKEA. Ідеї Баугаусу вже давно стали класикою модерну та надихають дизайнерів по всьому світу. Знаменитий стілець "Василь" з полотен та порожнистих металевих трубок Марсель Броєр створив у 1925 році та присвятив його художнику Василю Кандинському, назвавши на його честь.

Bauhaus - це Вища школа будівництва та художнього конструювання (Hochschule für Bau und Gestaltung), заснована 12 квітня 1919 року у Веймарі в результаті об'єднання Саксонсько-Веймарських Вищої школи образотворчого мистецтва та Школи ужиткового мистецтва. Очолив Баугаус німецький архітектор Вальтер Ґропіус (на фото).

Школа створювалась з унікальною для свого часу метою - об'єднати ремесла та мистецтва. У Баугаусі викладали архітектуру та живопис, столярську, ткацьку та гончарську справи, а також фотографію. Новаторство Баугаусу полягало у рішучому намірі зламати столітні традиції та прибрати з дизайну надмірне прикрашення, навчити людей цінувати простоту і мінімалізм.

У Баугаусі викладали відомі художники, скульптури, дизайнери, представники світового художнього авангарду: Ліонель Фейнінґер та Пауль Клее, Василь Кандинський і Ласло Могой-Надь, Лотар Шреєр і Оскар Шлеммер, Ґергард Маркс і Адольф Мейєр, Йоганнес Іттен і Йозеф Альберс. Викладачів та учнів об'єднували ліві погляди та космополітизм.

У 1919 році був опублікований "Маніфест" - програма художнього руху, що сформувався у стінах школи. "Маніфест" проголошував принцип рівності витончених та ужиткових мистецтв, декларував як мету підвищення якості естетики промислових виробів, які мали бути утилітарними, зручними, гарними та доступними за ціною. Архітектура проголошувалась провідним напрямком у дизайні.

Функція визначає форму - у цьому сутність ідей Баугаусу. Вальтер Ґропіус казав: "Кожен предмет повинен до кінця відповідати своїй меті, тобто виконувати свої практичні функції, бути зручним, дешевим і гарним". Типові будови домірних геометричних форм, лампа-куля чи меблі з трубок - все це ікони дизайну 20-го століття. Шахи Йозефа Гартвіґа підкреслюють візуально ієрархію окремих фігур.

Учні і викладачі Баугаусу вміли розважатись. Костюмовані вечірки збільшували популярність школи та сприяли розвитку креативності. З імпровізованих постановок народжувались повноцінні спектаклі з музикою і танцями. Широко популярними стали балети для фігур з механічним керуванням. На фото: костюми для "Балету тріад".

У 1925 році влада Веймара припинила надавати субсидії авангардній школі, і та перебралась до Дессау, у нову будівлю, зведену за проектом Ґропіуса. У 1931 році школа переїхала до Берліна, де у 1933 році, після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її закрили. Баугаус існував лише 14 років, однак за цей короткий час визначив нові стандарти в мистецтві.

Ідеї Баугаусу встигли набрати популярності і поширитись світом. Випускники школи, які емігрували у Палестину, будували в інтернаціональному стилі у Тель-Авіві. Понад 4000 цих будівель до цього часу розташовані в центрі міста. Це найбільша концентрація такої архітектури у світі. У 2003 році "Біле місто" Тель-Авіва включили у Список світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

До Москви у 1930 році перебрався колишній директор школи Ганнес Маєр разом з учнями (загалом близько 40 осіб). Однак працювати у Москві було складно, і з політичних причин багато проектів авангардної німецької школи не були реалізовані. Сам Маєр був вимушений залишити Москву в 1938 році. Його дружина не встигла виїхати за ним і незабаром була арештована та розстріляна.

Однак Баугаус розпізнається у радянському конструктивізмі. На фото - центральна будівля Харківського національного університету, зведена саме у цьому стилі у 1930-1932 роках. До 1954 року ця будівля висотою 66 метрів була найвищою в Україні. Також Баугаус упізнається і в мінімалізмі хрущовської архітектури.

У гуртожитку Баугуасу, відкритому у 1926 році в Дессау, нині працює готель. Його родзинка - практичний мінімалізм у 28 кімнатах: стіл, стілець, ліжко, поличка, металева лампа і вішалка. На кожному поверсі - душ і туалет. Утім, в мистецько-історичні приміщення на вулиці Ґропіуса приїздять туристи з усього світу.

Мінімалізм дизайну комфортних, легко комбінованих та недорогих меблів винайшли не в IKEA. Ідеї Баугаусу вже давно стали класикою модерну та надихають дизайнерів по всьому світу. Знаменитий стілець "Василь" з полотен та порожнистих металевих трубок Марсель Броєр створив у 1925 році та присвятив його художнику Василю Кандинському, назвавши на його честь.