Вважається, що бджоли мають лише колективний інтелект, тобто - вони можуть вирішувати складні завдання тільки як рій. Німецькі науковці намагаються спростувати таке твердження. Ці здібні комахи вчаться дуже швидко. Не має значення як довго вони кружляли в пошуках їжі, наступного разу вони знову знайдуть це місце без особливих зусиль. «Людина не зможе цього зробити, - цитує інформаційне агентство dpa професора Бернда Ґрюневальда з Інституту апіології в Оберурзелі. - Уявіть собі, що таксист везе вас в об'їзд з аеропорту до готелю незнайомим містом, а на зворотному шляху на орендованому автомобілі ви вже самостійно знаходите найкоротший шлях».

Як подібне вдається цим комахам? Професор Ґрюневальд та його команда наближаються до відповіді з трьох напрямків. По-перше, науковці спостерігають за бджолами в їхньому природному середовищі. До інституту належить великий сад і це дає дослідникам додаткові можливості у вивченні бджіл. Крім того, проводяться експерименти з комахами в лабораторії. Третій напрямок - це вивчення мозку бджоли під мікроскопом для детальнішого аналізу процесів запам'ятовування та згадування в цілому.

Нектар стимулює навчання

Німецькі науковці стверджують, що бджоли майже здатні читати – такі символи як круг, квадрат та хрест допомагають комахам розпізнати вулик їхнього рою на території інституту. Для досліджень, що проводяться під відкритим небом, деяким комахам кріпиться на спину мініатюрний передавач. Прилад, що міститься на вулику, фіксує, коли комаха його залишає й коли повертається.

Завдяки цим спостереженням вчені знають, що бджоли все вчать так швидко, оскільки кожна вдала спроба винагороджується нектаром. «Навчання за допомогою позитивних стимулів - надзвичайно ефективне», - каже Ґрюневальд. От тільки які саме процеси відбуваються в мозку бджоли? На це запитання такі експерименти відповіді не дають.

Для цього варто завітати до лабораторії, де працює Сандра Ціммерманн. Вчена разом зі студентами проводить подальші тести з окремими бджолами. За допомогою спеціальної трубки вони подають аромати перцевої м'яти й герані на вусики бджоли. Спочатку дмухають м'ятою на одну «антенку», а геранню – на іншу. М'ятний запах супроводжується краплиною солодкої води. Вже після кількох разів бджола засвоїла, що м'ята означає їжу, значить потрібно висунути язичок, а при запаху герані такої реакції не відбувалося. Потім аромати поміняли місцями, вже інший супроводжувався солодкою водою. За допомогою таких тестів науковці намагаються довідатись, як взаємодіють півкулі мозку бджоли.

Схожість з людиною

Але як мозок пов'язує інформацію «запах» з наслідком – «їжа». Відповідь на це запитання шукає аспірантка Софі Гіммельрайх. Озброївшись мікроскопом, вона спостерігає процеси безпосередньо в нервових клітинах мозку. Спеціальний підсилювач робить видимими електричні потоки, які виникають при обміні сигналами. При цьому не має жодного значення, що знаходиться під мікроскопом - нервова клітина крихітного мозку бджоли чи людини. «На нейронному рівні і бджола, і людина надзвичайно схожі», - стверджує Гіммельрайх.