Україна вже третій рік виконує першу фазу отриманого 22 листопада 2010 року Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС. Ця фаза передбачає зміни до законодавства. Натомість Молдова, яка отримала аналогічний План дій майже одночасно з Україною, вже півроку як виконує другу фазу, що передбачає імплементацію законодавчих змін.

Україна може перейти до другої фази на саміті Східного партнерства у листопаді 2013 року, якщо ухвалить всі необхідні для завершення першої фази закони, сказала на прес-конференції 29 березня в Києві голова громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко. За її словами, для початку другої фази необхідний звіт Єврокомісії, для підготовки якого зазвичай потрібно від двох до трьох місяців. Це означає, що законодавчі зміни, які Києву слід впровадити згідно з першою фазою, мають бути ухвалені до початку червня 2013 року. Йдеться насамперед про зміни до закону “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, Стратегію захисту й інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини, зміни до закону “Про захист персональних даних” та по ухвалення антикорупційних законів згідно з рекомендаціями GRECO та Єврокомісії.

Закони готуються непрозоро

Експерт Українського інституту публічної політики Іван Пресняков зазначає, що уряд вніс на розгляд парламенту чотири антикорупційні законопроекти. Серед іншого, вони стосуються створення єдиного органу з антикорупційної політики, запровадження відповідальності за хабар юридичних осіб та відповідальності за обіцянку хабара. А також запровадження системи державного контролю за конфліктом інтересів державних службовців та поданням ними декларацій про доходи. Пресняков критикує уряд за недостатній, на його думку, діалог з усіма політичними силами в парламенті щодо законодавчих змін, необхідних для зближення з ЄС. "Тим  більше, коли Партія регіонів вже не має сталої більшої в парламенті і велике питання, чи опозиція сприйме адекватно зміст цих законопроектів", – каже експерт.

Деякі вже ухвалені закони виявилися такими, що не зовсім відповідають європейським стандартам. Тепер до них доведеться вносити зміни та доповнення. Серед таких документів представниця  Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер назвала схвалений в жовтні минулого року закон з антидискримінаційної політики. Правозахисниця повідомила, що внесенню до переліку дискримінаційних діянь порушення прав сексуальних меншин завзято опираються українські релігійні організації. "26 березня організація "Любов проти гомосексуалізму" подала позов проти Кабміну з вимогою відкликати зміни до законопроекту, як такі, що підривають моральні засади українського суспільства", – сказала Беліцер.  На її думку, це є наслідком того, що проекти законів готуються кулуарно, без громадського обговорення та без врахування рекомендацій українських та європейських експертів. 

Ще не скоро

Ірина Сушко в інтерв'ю DW нагадала, що 25 лютого Грузія також отримала План дій з лібералізації візового режиму, аналогічний тим, які реалізують Україна та Молдова. Експерт не виключила, що Грузія може швидко наздогнати країни-лідери. А от Молдову  може спіткати гальмування впровадження вже ухвалених законів через урядову кризу та відхід від влади проєвропейських політиків.

Під час початку діалогу України з ЄС з візової проблематики 2008 року з боку Києва та Брюсселю висловлювалися припущення, що українці можуть отримати безвізовий режим з країнами Євросоюзу 2012 року. Тепер, коли Київ зіткнувся зі значними проблемами вже на першій фазу ухвалення законів, експерти прогнозують не менш складні проблеми під час їхньої імплементації та не беруться прогнозувати, коли ж українці нарешті отримають можливість їздити до країн ЄС без віз.