18 грудня Єврокомісія зробила позитивний висновок щодо виконання Україною Плану дій щодо візової лібералізації з ЄС. Для того, щоб це рішення стало законодавчою ініціативою, рекомендацію ЄК мають підтримати глави держав і урядів 28 країн-членів ЄС на засіданні Ради ЄС і Європарламент. Очікується, що ця процедура буде запущена в дію на початку 2016 року. Але все більше експертів говорять про ймовірність того, що процес безвізового режиму для українців може бути загальмований вже на рівні Ради ЄС, де єдності щодо цього питання немає.

Аванс від Єврокомісії

Ухвалення рішення про безвізовий режим з Україною може стати заручником внутрішньої політичної ситуації в країнах-членах ЄС. Таку думку у коментарі DW висловив голова фонду ім. Фрідріха Еберта у Києві Штефан Мойзер. На його думку, рішення Єврокомісії щодо скасування візового режиму з Україною було очікуваним. "Оскільки українська сторона продемонструвала певні зусилля у цьому напрямку, європейці хотіли таким чином показати свою підтримку процесу реформ в Україні", - говорить Мойзер.

Експерт висловив надію, що Рада ЄС підтримає рекомендацію Єврокомісії. "Проте ми повинні чітко розуміти, що питання візової лібералізації з Україною може стати заручником політичних сил всередині ЄС, які пов’язують його напряму з кризою біженців", - прогнозує Мойзер.

"Побічний ефект" кризи біженців

Щодо настроїв у Німеччині, то експерт навів нещодавнє висловлювання міністра внутрішніх справ Баварії, який висловився проти лібералізації візового режиму, у тому числі, з Україною. При цьому Мойзер нагадав, що баварський політик представляє партію Християнсько-соціальний союз, яка є партнером правлячого у ФРН Християнсько-демокартичного союзу. Інші німецькі політики застережень щодо скасування віз для Українців поки не висловлювали. Утім, виступ баварського міністра все ж можна розглядати як перший "тривожний дзвіночок", який свідчить про те, що тема безвізового режиму у нинішній ситуації може стати предметом політичних спекуляцій.

Уряди інших країн-членів ЄС також дедалі більше схиляються до жорсткіших правил контролю та зменшення кількості осіб, які перетинають кордони Євросоюзу. Тому вони також можуть критично поставитися до ідеї лібералізації візового режиму з Україною. "Тож хоча з юридичної точки зору ці два питання - візова лібералізація з Україною та криза біженців - не мають між собою нічого спільного, проте негативний ефект "змішування" цих двох проблем цілком може виникнути", - прогнозує Мойзер.

Візовий режим можна і повернути

Раніше про небезпеки для України, пов’язані з кризою біженців у ЄС, у розмові з DW говорив і керівник брюссельського офісу дослідницького центру Open Europe Пітер Клеппе. "Мені здається, що Єврокомісія трохи випереджає події. У неї немає безумовної підтримки з боку населення чи навіть підтримки серед держав, щоб надати Україні безвізовий режим", - вважає Клеппе. Він вказує на те, що, на відміну від Грузії чи Молдови, Україна є дуже великою країною і з огляду на війну і скрутну економічну ситуацію, існують серйозні міграційні ризики, пов’язані зі скасуванням візового режиму. Це ставить політиків перед непростим вибором: підіграти дедалі більш критичним до міграції настроям у суспільстві чи символічно підтримати європейську інтеграцію України, скасувавши візи.

Варто зауважити, що дискусія про міграційні ризики, пов’язані зі скасуванням віз, не нова. Декілька років тому вона вже виникала в зв’язку із запровадженням безвізового режиму з Балканськими країнами. Зрештою, 2013 року було запроваджено нові правила дії безвізових режимів. Їх може бути тимчасово відновлено, якщо після скасування суттєво зросте кількість прохачів притулку з країн, які стали безвізовими. Утім, досі до таких "безвізових" країн як Сербія або Македонія, їх застосовано не було.

Європарламент обіцяє підтримку

Для українського уряду зараз дуже важливо не зменшувати темпу реформ і завершити роботу над тими пунктами, за якими у ЄС ще залишилися питання, зокрема у сфері боротьби з корупцією. Про це в інтерв'ю DW заявив євродепутат від Литви Габріеліус Ландсбергіс. Він також переконаний, що надання безвізового режиму Україні, а також введення в дію угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, яка запрацює з 1 січня 2016 року, стане "потужним позитивним стимулом для зближення ЄС та України".

Проте Ландсбергіс нагадав, що остаточне рішення на підставі рекомендації Єврокомісії щодо надання безвізового режиму України прийматиме керівництво країн-членів ЄС і Європарламент. "Необхідний ще якийсь час для того, щоб ця процедура була завершена та візова лібералізація почала працювати, тим часом, для українського уряду є надзвичайно важливим докласти ще більше зусиль, щоб завершити роботу над деякими пунктами, особливо у сфері боротьби з корупцією", - сказав Ландсбергіс.