Найбільшими проблемами з виконання заходів з отримання безвізового режиму з країнами Шенгенської угоди зараз є ризики війни на Донбасі, запізніле запровадження біометричних закордонних паспортів та затримка створення антикорупційних структур. Про це на брифінгу в Києві у середу, 12 листопада, заявив директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.

За словами експерта, з 10-12 мільйонів українців, які мають закордонні паспорти, щонайменше п'ять-шість мільйонів намагатимуться якнайскоріше отримати біометричні документи. Адже саме за ними ЄС в перспективі дозволить українцям безвізовий в'їзд до країн Шенгенської угоди. За прогнозами експерта, задоволення цього попиту забере від двох до чотирьох років.

Влада України обіцяє

У червні обраний президентом України Петро Порошенко під час інавгурації пообіцяв, що безвізовий режим з ЄС "стане можливим з 1 січня 2015 року". Однак, нагадав Сушко, виконати цю обіцянку неможливо хоча б тому, що жоден українець, на відміну від громадян тих же Молдови, Росії або Вірменії, ще не отримав біометричного паспорта. Утім, винними у цьому експерт назвав попередні уряди, які "мало що зробили для цього".

Глава ж чинного уряду Арсеній Яценюк на засіданні Кабінету міністрів 5 листопада пообіцяв, що перші біометричні паспорти почнуть видавати уже з початку наступного року. Яценюк заявив, що уряд виділяє 150 мільйонів гривень на придбання більше 600 терміналів для видачі біометричних паспортів. "Це означає, що фактично в кожному районі ми поставимо відповідний термінал”, - зазначив прем'єр-міністр України. Однак Сушко застеріг, що експерти ЄС оцінюватимуть ступінь захисту даних, бланків паспортів та заходи з попередження будь-яких зловживань, і що саме ці дані, а не кількість терміналів, відіб'ється у відповідних рекомендаціях з надання Україні безвізового режиму.

Проблеми переселенців

Водночас голова громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко повідомила, що у Брюсселі задоволені тим прогресом, який Україна продемонструвала у посиленні прикордонного контролю. Однак позитивні враження перекреслюються війною на Донбасі та наявністю неконтрольованої Києвом ділянки кордону з Росією у кілька сотень кілометрів. "Щоб запобігти напливу нелегальних мігрантів та гарантувати безпеку іноземним громадянам в Україні, прикордонній службі доведеться розгорнути прикордонний контроль по лінії припинення вогню, що відділяє контрольовані сепаратистами райони Донбасу", - пояснює Ірина Сушко .

Ще однією проблемою, за словами експертів, можуть стати біженці з Донбасу та Криму, які намагаються отримати притулок в країнах ЄС. За словами Олександра Сушка, їхня кількість за останній рік збільшилась вдесятеро. Наразі Брюссель на це не зважає, але якщо кількість біженців зростатиме, це може стати причиною у відкладенні надання безвізового режиму Україні, зазначив експерт. "Усі ці роки Україна за кількістю шукачів притулку не входила навіть у першу тридцятку. На перших місцях завжди були Афганістан та Росія. Тож влада має подбати про забезпечення житлом та соціальною допомогою внутрішніх переселенців, щоби їм не доводилося шукати притулку в країнах ЄС", - застерігає Сушко.

Керівник міжнародної коаліції "За Європу без віз" Якуб Бенедичак, який приїхав з Варшави досліджувати візову ситуацію в Україні, посилаючись на розмову з полковником прикордонної служби Польщі, сказав, що від початку "Революції на Майдані жодної навали мігрантів з України" не спостерігалось. Бенедичак зізнався, що його дуже стривожило збільшення кількості документів, які польські консульські служби вимагають в українців. Він вважає це поганим сигналом і повідомив, що польський МЗС надав незадовільні пояснення причин цього.

Антикорупційний бар'єр

Чи не найбільші ризики наразитись на негативні рекомендації європейських експертів щодо скасування візового режиму для України, ховає у собі стан боротьби з корупцією в Україні, визнав Олександр Сушко. "У нас непогані результати боротьби з організованою злочинністю. І ніхто не очікує, що ми за лічені місяці поборемо корупцію. Однак у першій половині наступного року мало би бути створене і запрацювати Національне антикорупційне бюро, що передбачено ухваленим нещодавно законом", - наголосив експерт.

Утім, простим це завдання для українського уряду Сушко не вважає. Адже від часу ухвалення закону до початку роботи ще одного важливого для візової лібералізації органу, як Державна міграційна служба, минуло півтора року, нагадав експерт. Але Ірина Сушко впевнена, що нові виклики, що постали перед Україною у тому числі й через війну на Донбасі, бодай частково можуть бути вирішені швидше, ніж у мирний час через механізми виконання Плану дій з лібералізації візового режиму.