Битими дорогами північної Луганщини несеться шоколадного кольору "Побєда". Ретро-автомобіль возить регіоном місцевого бізнесмена Володимира Струка - нині він власник броварні в райцентрі Кремінна неподалік Сєвєродонецька, місцевий меценат та кандидат-самовисуванець у 103-му одномандатному окрузі.

Сьогодні агітаційний кортеж Струка яскраво прикрашений національною символікою - за "Побєдою" майорять два великі державні прапори. Та п'ять років тому діяння Струка більше скидались на державну зраду, стверджують його опоненти.

Противник "регіоналів" - тимчасово? 

Володимир Струк вже обирався до Верховної Ради за мажоритарною системою. В 2010 році він - тоді голова селища Ювілейне на околицях Луганська - переміг на виборах офіційного кандидата від "Партії регіонів", мера обласного центру Сергія Кравченка. "Подивіться, яке це було селище, - показує Струк кореспондентові DW старі світлини на телефоні. - Там квартири коштували більше ніж у самому Луганську!"

У парламенті сьомого скликання Струк увійшов до складу фракції "Партії регіонів" та отримав місце в бюджетному комітеті, через який, за його власними словами, вибивав для рідного регіону солідні дотації. Щодо законотворчості, то, за даними сайту Верховної Ради, він подав лише один законопроєкт про врегулювання зовнішньої реклами на узбіччях доріг та в населених пунктах.  Його, щоправда, відхилив профільний комітет, тож до розгляду в сесійній залі не дійшло.

Цілісність чи референдум?

У січні 2014 року, коли в Києві вирував Євромайдан, а в Луганську його нечислені прихильники збиралися біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Струк організував у Ювілейному перші "загони самооборони", пригадує луганський журналіст Андрій Діхтяренко. "Це були такі номінальні дружини з ветеранів-афганців, утворені за рознарядкою з центру, в них ще не було зброї і блокопостів", - розповідає він. Луганські євромайданівці звинувачували помічника Струка - заступника мера Луганська Сергія Сафо - в керівництві "тітушками", які нападали на їхні акції.

5 березня 2014 року Струк виступав зі сцени луганського Антимайдану, над яким у той час вже майоріли російські прапори. "Західна Україна та Східна, Крим, це все моє рідне, цілісність понад усе", - показує він відеозапис свого тодішнього виступу. Однак коли натовп перебиває депутата вигуками "Росія", Струк обіцяє йому донести до Києва ідею про референдум щодо "самовизначення регіону".

Вже за два місяці - після захоплення в Луганську будівлі СБУ та проголошення "народної ради" - Струк разом з іншими народними депутатами Олегом Царьовим та Сергієм Гороховим брав участь у "нараді" щодо "референдуму". На ній "народний губернатор" Валерій Болотов в оточенні озброєних бойовиків доводив до мерів з Луганщини, що виборів президента в регіоні не буде, натомість буде референдум. "Струк на нараді не виступав, проте коли мер Рубіжного спробував заперечити, мовляв, такі питання варто обговорювати з громадами, Струк закричав, що часу на обгворення немає!" - пригадує Андрій Діхтяренко, який тоді вів репортаж з "наради".

"Я був зі своїми виборцями"

Володимир Струк заперечує ці та інші закиди в підтримці сепаратизму на Луганщині. "Зараз все перекручують. А я просто був зі своїми виборцями. Мусив доносити голос регіону", - розповідає він DW дорогою на черговий агітаційний мітинг.

"Побєда" зупиняється біля магазину у селищі Житлівка неподалік Кремінної. Тут на Струка вже чекають з півсотні місцевих мешканців - переважно жінки пенсійного віку. Хтось із помічників роздає присутнім морозиво, починається дощ.

Обіцяючи російською збудувати в Житлівці тваринницький комплекс, Струк часу від часу переходить на українську та обіцяє зупинити війну в регіоні. Його помічники тим часом збирають контактні дані тих, хто бажає отримати з благодійного фонду кандидата безкоштовні окуляри.

Струк залишив Луганщину влітку 2014 року. Як розповідає він сам, під час бойових дій вивозив дітей та мешканців притулків для літніх у власний санаторій в Криму. Повернувшись до Кремінної в 2017 році, він заснував благодійний фонд імені себе та повернувся до вже випробуваної форми доброчинності - почав відкривати бювети з питною водою. "Тоді стало зрозуміло, що Струк знову готується до виборів", - пояснює Андрій Діхтяренко.

Підтримка лідера чи партії?

Діхтяренка, як і багатьох інших луганчан, які вимушено залишили регіон через політичні переслідування сепаратистів, обурює повернення Струка до політики. "Коли я дізнався, що він балотується, то вирішив теж - аби не допустити сепаратистського реваншу", - пояснює Костянтин Реуцький - ще один луганський журналіст та волонтер руху "Схід-SOS", який змагається зі Струком за голоси 113-го округу.

Утім, Реуцького навряд чи можна назвати головним конкурентом бізнесмена. "Опозиційна платформа - За життя", чий лідер Юрій Бойко на президентських перегонах здобув в регіоні понад 44 відсотки голосів, висунула в одноманадатному окрузі  кандидата - Олександра Лукашева.

На диво, це не заважає Володимирові Струку використовувати символіку "ОПЗЖ" у власній агітації - на передвиборних плакатах міститься його фото разом з Юрієм Бойком. "Мені все одно, що там вирішила партія, але Бойко мене підтримує", - переконує Струк на агітаційних мітингах.

Та подобається це далеко не всім. "Тю, та Бойко - це ж за Росію", - розчаровано вигукує колишній шахтар Василь Степанович, полишаючи мітинг.

Кандидат скаржиться, що й проти нього використовують "брудні передвиборні технології", причому не тільки звинувачення в сепаратизмі. У 113-му окрузі, крім нього, балотується "двійник" - також з прізвищем Струк. "Запам'ятайте: голосуємо за "Опозиційну платформу" та за Струка! Тільки за Володимира Олексійовича, а не Валерія Миколайовича", - наголошує кандидат, перекрикуючи зливу.

Байдуже на минуле?

Володимир Струк скидається на типового мажоритарника: передвиборна "гречка", обіцянки "відродити регіон" та невиражена політична програма. Політолог Володимир Фесенко вважає це проявом кон'юнктурності, властивої українській політиці загалом. "Місцеві еліти відчувають зміну влади і легко змінюють прапори", - пояснює експерт.

Та, на думку голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, участь політиків, замішаних у сепаратизмі, є радше недоглядом Служби безпеки. У Володимира Струка, утім, є відповідь і на цей аргумент: СБУ вже перевіряла його на причетність до організації референдуму та не висунула офіційних підозр. Про це йдеться й у відповіді спецслужби на запит київського адвоката Масі Найєма. Разом з донецьким блогером Денисом Казанським Найєм намагається поновити розслідування щодо Струка.

Втім для багатьох виборців Луганщини підтримка сепаратистів в 2014 році не є тою "чорною плямою" на репутації, яку неможливо відмити. "Я знаю Струка як місцевого бізнесмена, він підтримує місто. А чим він там в 2014 році займався - у велику політику намагаюсь не лізти", - обережно говорить про кандидата мер Кремінної Юрій Прокопенко. До речі, бювет з питною водою Струк побудував на центральному бульварі саме навпроти мерії.

А 13 липня на день міста кандидат влаштував святковий концерт, на який привіз популярного серед старшого покоління співака Павла Зіброва - разом вони співали зі сцени "Червону руту". Концерт пікетувала команда Костянтина Реуцького та кілька ветеранів - вони покладають на Струка відповідальність за 13 тисяч загиблих на Донбасі.