Конфлікт на Сході України забрав уже більше 4300 життів і кінця йому не видно. Посол Швейцарії при ОБСЄ Томас Ґремінґер наголошує, що кризовому регіону загрожує "гуманітарна катастрофа". В інтерв'ю австрійському журналу Profil він висловив побоювання, що руйнування будинків та інфраструктури, перебої з постачанням електроенергії, продовольства та медикаментів можуть призвести до хаосу.

Конфлікт на Сході України та анексія Росією Криму поставили під питання принципи, на яких 40 років тому було засновано організацію, що тоді називалася Нарадою з безпеки й співробітництва у Європі - НБСЄ. Головний принцип Гельсінських угод - непорушність кордонів держав - підірваний. Хоча він був ключовим положенням угод, на яких створювалася організація, яка сьогодні об'єднує 57 країн. ОБСЄ - це один з небагатьох майданчиків, на яких у питаннях безпеки співпрацюють і США, і Росія. Принаймні поки що дипломати цих країн сидять за одним столом.

Не вартий паперу, на якому його підписали

Росія послідовно ігнорує ключові положення Гельсінських угод. Прикладами цього були війни в Чечні, Грузії, а сьогодні й в Україні. Утім, без участі Росії подолати нинішній конфлікт на Сході України неможливо. Формально Москва долучається до мирного процесу. Зокрема, за участі Росії і ОБСЄ був підписаний Мінський протокол, який передбачає припинення вогню на Донбасі. Однак, за свідченнями спостерігачів на місці, цей документ не вартий паперу, на якому він надрукований, - його ніхто не дотримується. У середньому з моменту підписання документу щодня гинуть 13 людей.

Днями за посередництва представників ОБСЄ, за участі українських і російських військових вдалося домовитися про остаточне припинення вогню на території самопроголошеної "ЛНР" та в районі донецького аеропорту. Оптимісти з ОБСЄ і надалі сподіваються, що організації вдасться "зводити мости" між сторонами конфлікту - між бойовиками, українською армією і росіянами.

Стриманий оптимізм

ОБСЄ залишається останнім майданчиком для діалогу з Росією щодо врегулювання конфлікту. Надії на порозуміння з Москвою дуже стримані. "Немає підстав для оптимізму. Ризик ескалації ситуації залишається високим", - заявив нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Тим не менше, посол Німеччини при ОБСЄ Рюдіґер Людекінґ сподівається, що в Базелі вдасться повернутися до дотримання Росією принципів організації. "До цього нам сьогодні ще далеко. Але я все одно сподіваюся, що зустріч міністрів стане початком серйозного діалогу про те, як прийти до цього", - зазначив Людекінґ.

На сьогодні про дотримання Росією Гельсінських угод говорити не доводиться. Для початку слід було би принаймні припинити постачання російської зброї бойовикам "ЛНР" і "ДНР". "Абсолютно очевидно, що зброя та військова техніка надходять з-за кордону - інакше бойовики не змогли би місяцями вести артилерійські дуелі з українською армією. Росіяни стверджують, що сепаратисти використовують зброю з покинутих армійських складів. Але ж все це давно мало би скінчитися. Отже має бути постачання", - розмірковує посол Швейцарії при ОБСЄ Томас Ґремінґер.

Прориву не очікують

Важко уявити, щоб міністри на зустрічі у четвер спромоглися на щось більш суттєве, ніж чергова заява. Тим часом ОБСЄ збільшує присутність міжнародних спостерігачів в Україні. У восьми містах країни працює 341 спостерігач, половина з них - у зоні конфлікту. Утім, вплинути на ситуацію із недотриманням перемир’я вони не можуть. Так само як і на поставки зброї з Росії. Спостерігачі мають мандат для роботи лише в двох контрольно-пропускних пунктах на українсько-російському кордоні. Натомість поширення мандату на інші пункти пропуску в Москві блокують. Що перевозиться через ці ділянки кордону - невідомо.