Держава гарантує фінансування тільки зарплатні персоналу колоній, харчування та медобслуговування  ув'язнених. На все решту, включаючи комунальні платежі, ремонти корпусів та покращення побутових умов, виправні заклади мають заробляти самотужки. Утім, найголовніше, що відсутність роботи призводить до відсутності зарплатні самих в'язнів, з якої вони не тільки забезпечують собі кошти на  життя після  звільнення, але й  за рішенням суду відшкодовують завдані ними збитки або виплачують аліменти, каже керівник управління держдепартаменту з виконання покарань у Дніпропетровській області Анатолій Бабець.

Зменшення замовлень на свою продукцію у колоніях відчули з початком економічної кризи. Здебільшого  там виготовляють  будматеріали та спецодяг для виробництва. За замовлення колоніям доводиться боротися зі звичайними комерційними фірмами. Тому, кажуть у департаменті, представникам виправних закладів доводиться опановувати незвичні види діяльності, наприклад, рекламування своїх послуг. Для цього в колоніях для потенційних замовників проводять «дні відкритих дверей», щоб вони могли на власні очі побачити зразки продукції та виробничі потужності. Активніше використовується iнтернет, деякі колонії вже мають свої сторінки, а також вчаться виробляти нові види продукції, орієнтованої не на промисловість, а  на споживчий ринок. 

Конкурувати на ринку, на думку заступника начальника з виробництва однієї з виправних колоній області Сергія Бурмаги, їм дозволяє суворіший  контроль якості та дещо нижча ціна. Проте останню перевагу, за його словами, майже нівелює система оподаткування. Тому iз пропозиціями  її переглянути представники системи виконання покарань планують звернутися до уряду.

Автор: Олена Усенко

Редактор: Наталя Неділько