Україна не поспішає надавати притулок іноземним громадянам, яких з політичних причин переслідують на їхній батьківщині. Навпаки, їх тут чекають затримання і арешти. 7 листопада сплив термін тимчасового перебування під вартою в Україні казахської опозиційної журналістки і блогерки Жанари Ахметової, яку затримали за запитом Казахстану, але її не звільнили. На батьківщині її звинувачують у шахрайстві, але правозахисники кажуть, що насправді Ахметову переслідують з політичних причин - вона публікувалась в опозиційній газеті “Трибуна”, а також як блогер висвітлювала боротьбу опозиції Казахстану з порушеннями з боку влади.

Ахметова перебувала в розшуку по лінії Інтерполу і була затримана в Києві 21 жовтня. "В Казахстані вона була засуджена за шахрайство через створення фінансової піраміди. Вона відсиділа півтора року та її відпустили з зобов'язанням не залишати країну. Але вона зазнавала переслідувань і залишила Казахстан", - розповіла DW програмна директорка Інституту Масової Інформації Оксана Романюк.

8 листопада Апеляційний суд Київської області скасував ухвалу про тимчасовий арешт Ахметової, але вона залишається під екстрадиційним, який може тривати до 12 місяців. "Її тимчасовий арешт був незаконним, тому, що запит Інтерполу на неї був вже давно, і до неї мали одразу застосувати екстрадиційний арешт. При цьому, в рішені суду вказано, що рішення щодо екстрадиційного арешту не набрати чинності, але сам арешт почав діяти", - розповів DW її адвокат Владислав Грищенко.

Зараз 10-ти річним сином Ахметової опікуються знайомі, а їй самій загрожує екстрадиція в Казахстан. "Україна декларує, що це вільна країна, а на справі тут вороже відношення і переслідування. Україна сприяє тому, щоб закривати опонентів Назарбаєва. Мені нема за що виправдовуватися, я можу тільки звинувачувати вашу державу", - заявила Жанара Ахметова на суді.

Інтерпол в дії

Випадок Ахметової не єдиний. Оксана Романюк розповідає, що зараз в подібній ситуації опинились ще два журналісти, яких в Україні затримали за ордером Інтерполу. Азербайджанський журналіст Фікрат Гусейнов був затриманий 14 жовтня, але через два тижні суд відпустив його на поруки народного депутата від фракції "Народний фронт" Миколи Княжицького та директора Адвокатського центру в Українській Гельсінській спілці з прав людини Бориса Захарова. Журналіста з Узбекистану Нарзулло Охунжонова затримали наприкінці вересня за ордером Інтерполу через звинувачення в шахрайстві - він нібито присвоїв дві тисячі доларів. Його звільнили з в'язниці в середині жовтня. "Ці справи також є політичними, жодних доказів чи свідків їх провини немає", - говорить Оксана Романюк. Нарзулло Охунжонов зараз чекає притулку в Україні, а Фікрат Гусейнов, який є громадянином Нідерландів, не може залишити Україну через судові справи. Зараз їм обом загрожує екстрадиція в їх країни, де їх переслідують.

Через такі випадки правозахисники наполягають на реформуванні Інтерполу, щоб уряди країн не могли використовувати його для політичних переслідувань. "Після того, як узбецький репортер Нарзулло Охунжонов був затриманий в Україні, "Репортери без кордонів" закликали Інтерпол запобігти неправомірному використанню своїх пошукових запитів репресивними урядами", - розповів DW керівник німецького відділення "Репортерів без кордонів" Крістіан Мір (Christian Mihr).

Україна не поспішає надавати захист

Україна відмовила Жанарі Ахметової у наданні притулку. "Жанара звернулась в міграційну службу за притулком ще весною, вона пройшла два етапи процедури і мало бути винесене рішення. 18 жовтня міграційна служба відмовила їй в наданні притулку, навіть не повідомивши її про це. Аргументації цього рішення міграційна служба не надала, і зараз Жанара оскаржує його в суді", - розповідає Владислав Грищенко.

Україна взагалі не дуже активно надає притулок іноземним громадянам. В Державній міграційній службі України (ДМСУ) DW повідомили, що за вісім місяців цього року було отримано звернення від 491 особи. Найбільше звернень поступає від громадян Афганістану та Росії – 85 та 66 відповідно, на третьому місці - громадяни Сирії - 41 звернення. З усіх заявок було задоволено усього 59: біженцями було визнано 14 людей, а особами, що потребують додаткового захисту - 45. В ДМСУ не змогли повідомити, скільки людей шукають притулку в Україні саме через політичне переслідування на батьківщині.

В організації "Репортери без кордонів" стурбовані позицією України щодо іноземних журналістів, яких переслідують на батьківщині. "Український уряд у декількох випадках заперечив захист журналістів з-за кордону, які втікали зі своєї батьківщини, щоб уникнути насильства, тюремного ув'язнення або тортур. За останні місяці це трапилося з журналістами з таких країн, як Азербайджан, Казахстан або Узбекистан. Замість того, щоб бути захищеними, деякі з них були затриманими із перспективою екстрадиції", - говорить Крістіан Мір.

Він наголошує, що Україна, як учасник Женевської конвенції про біженців, Конвенції ООН проти катувань та Європейської конвенції з прав людини, не повинна видавати журналістів країнам, де вони зазнають тортур чи інших серйозних порушень прав людини, а має сприяти наданню їм захисту.