Уже за кілька років виробники не зможуть використовувати для своїх виготовлених в Україні продуктів такі назви як "шампанське", "коньяк", "фета" або "пармезан". Йдеться про назви, захищені законами контролю за походженням виробів. Ці продукти з полиць магазинів не зникнуть, але споживачам доведеться звикати до нових назв на кшталт "гуцульська овеча бриндзя".

Згідно з угодою про асоціацією з Євросоюзом, Україна має долучитись до міжнародного захисту географічних зазначень продуктів. На початку жовтня президент України вже підписав ухвалений раніше Верховною Радою відповідний закон.

"Бренді" замість "коньяку"

Згідно з домовленостями в рамках асоціації з ЄС, Україна повинна захищати понад 3,5 тисячі географічних зазначень, тобто, продуктів, які можуть вироблятися лише на певній території. Робиться це передусім для того, аби унеможливити підробки традиційних регіональних продуктів. Більшість із таких назв уже заборонені для використання. Наприклад, "просекко" може стояти на етикетці лише в тому разі, якщо ігристе вино в пляшці справді походить з кількох конкретних італійських провінцій.

Для використання низки назв надали перехідний період. До 2023 року українські виробники повинні відмовитися від таких назв сирів як "пармезан", "рокфор" і "фета". А з 2026-го під забороною опиняться використання 12 назв спиртних напоїв, серед яких французькі назви - "шампанське", "коньяк", "арманьяк", "кальвадос", назва угорського вина - "токай", португальського - "мадера", іспанського - "херес".

Деякі виробники уже скоригували назви своєї продукції відповідно до міжнародного права. Так, український споживач давно звик до "ігристого вина" замість "шампанського". Під такою назвою його експортують і за кордон. Для іноземного споживача українські виробники також використовують назву "бренді" замість "коньяку".

Саме навколо українського коньяку зараз триває найбільше дискусій. На початку року навіть відбулося громадське обговорення нової назви. Фаворитом став "український бренді" або "бренді України", на другому місці - "бурштин/бурштинок/бурштиняк"; на третьому - "гайстер". Остаточного рішення щодо нової назви ще немає, і цілком можливо, що виробники в підсумку запропонують кілька різних варіантів для своєї продукції.

"Гуцульська бриндзя" й "полтавські галушки"

"На сьогодні "коньяк" є іміджевою назвою, цінною для України. З цієї галузі йдуть колосальні відрахування до бюджету", - говорить Володимир Кучеренко, директор корпорації "Укрвинпром", яка об'єднує понад 120 підприємств. Він зауважує, що процес перейменування є дуже непростим та болючим для будь-якого виробника. За його словами, підприємства роками вкладали надзвичайно великі кошти у розвиток своїх брендів. "Однозначно, будуть втрати", - прогнозує Кучеренко.

Також у компанії "Терра фуд", яка спеціалізується на виробництві молочних продуктів, чекають на "деякі складнощі із новими назвами, оскільки у споживачів є певні звички та асоціації щодо сирів фета, пармезан, рокфор тощо". "Але, наше завдання буде - побудувати нові образи таких продуктів, спираючись на споживчі дослідження та вподобання", - відповіли на запит DW у компанії "Терра фуд". 

Водночас експерти зауважують, що запроваджений захист географічних зазначень продуктів відкриє нові можливості й для українських підприємств. В Україні достатньо автентичних та якісних продуктів, які можна і варто патентувати, переконані фахівці проекту Євросоюзу "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні". Теоретично могли би бути запатентованими: "полтавські галушки", "київський торт", "українське сало" чи "український борщ".

Поки що ж у ЄС захищені лише дві українські назви - це вина "Сонячна долина" та "Новий світ", виробництво яких зосереджено в Криму. Пів року тому свідоцтво про реєстрацію географічного значення отримав сир "Гуцульська овеча бриндзя", який виробляють у Карпатах. Так само в Україні завершується реєстрація ще одного продукту з історичним географічним походженням - "мелітопольської черешні". Це перша українська ягода, яка отримає реєстрацію як географічне зазначення і матиме право на визнання в ЄС, повідомили у вівторок, 9 червня, на Інформаційно-аналітичному порталі АПК України.

На захисті історичних традицій

Україна останніми роками катастрофічно втрачає власну гастрономічну спадщину, вважає українська експертка з географічних зазначень та еногастрономічного туризму Олена Мотузенко. "У нас є країни-сусіди, які є вже членами ЄС і ведуть активну роботу з виявлення і сертифікації географічних зазначень. Це стосується "горілки", "пирогів", "вареників". Тобто, тих продуктів, які є нашим спільним гастрономічним надбанням із Польщею, Угорщиною чи Румунією", - говорить фахівець.

Українським виробникам не варто зволікати з реєстрацією географічних назв продуктів, наголошують фахівці. Вони сподіваються, що в перспективі це відкриває додаткові можливості для розширення експорту та розвитку гастрономічного туризму.

Наразі Україна має ухвалити ще кілька секторальних законів, які окремо унормують географічні зазначення для продуктів харчування, аграрної продукції та спиртних напоїв. Виробники, тим часом, мають ще кілька років для повного ребредингу.