Головні теми європейської преси – річниця референдуму, що провалився, щодо європейської конституції у Франції, а також молитва Папи Бенедикта XVI-го у колишньому концентраційному таборі в польському містечку Освенцим. Аналізуючи перспективи відновлення процесу схвалення єдиної конституції ЄС, іспанська газета АВС виділяє особливу роль Німеччини:

„Європейська конституція просто не хоче вмирати. Федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель готова взяти на себе ініціативу і представити нові пропозиції щодо конституції ЄС під час головування ФРН у Євросоюзі. Таким чином, рік по тому, як французи та голландці сказали своє „ні” європейській конституції, Німеччина бере на себе ініціативу відновити процес узгодження конституції ЄС”, -

констатує АВС і веде далі:

„Значення цієї ініціативи важко переоцінити. Вперше по завершенні Другої світової війни Німеччина, схоже, рішуче налаштована взяти на себе провідну роль на цілому європейському континенті. Берлін береться за завдання, на яке останнім часом ніхто не міг наважитися: дати друге дихання європейській ідеї. Німеччина розглядає проблеми Європи як свої власні”, - зауважує АВС.

Паризьке видання Le Figaro розмірковує над наслідками провалу на минулорічному референдумі у Франції:

„Рік після чіткого „ні” з боку французів, Європа зупинилася і поринула у роздуми. 29 травня 2005 року, день референдуму у Франції, увійде до підручників історії як поворот у бік політичного реалізму: розбудова єдиної Європи та розширення Євросоюзу на Схід вже не є самодостатніми процесами. У майбутньому кожен крок у цьому напрямку європейські лідери муситимуть узгоджувати із громадською думкою. Це і є демократія”, - аналізує Le Figaro.

До іншої теми. Численні видання коментують молитву Папи Бенедикта XVI-го у колишньому концентраційному таборі Освенцим, якою завершився його чотириденний візит до Польщі. Британська Daily Telegraph пише:

„Відвідини Папою Бенедиктом XVI-им Освенцима гідно увінчують тривалий процес примирення між його рідною Німеччиною і Польщею. Цей процес на найвищому рівні був розпочатий 1970 року, коли німецький канцлер Віллі Брандт став на коліна перед пам’ятником героям Варшавського гетто. Тепер Папа, який багато років тому був членом Гетлерюґенд і деякий час навіть встиг відслужити у Вермахті, молився в Освенцимі. Слова молитви у цьому найвідомішому з усіх місць пам’яті жертв нацизму новий Папа промовляв рідною німецькою – мовою, якою він під час своєї поїздки Польщею більше жодного разу не користався. Це був момент глибокого історичного значення”, - зазначає Daily Telegraph.

Видання Augburger Allgemeine веде далі:

„Ця картина надовго закарбується у пам’яті: Папа-німець мовчки проходить через ґратовані ворота табору смерті в Освенцимі. Цей шлях декілька десятиліть тому проходили безневинні жертви націонал-соціалістичного режиму. Декому з тих, хто вижив, Бенедикт XVI-ий зміг потиснути руку, поспілкуватися з ними. Більшої символічної сили для примирення складно навіть уявити. Німецьке коріння Папи визначило атмосферу всього перебування у Польщі. Нинішній приїзд Папи до Польщі є черговим містком між Сходом і Заходом Європи. В цьому важливому діалозі Бенедикт дуже позитивно представив Німеччину”, - зауважує Augburger Allgemeine.

Підбиваючи підсумки візиту Бенедикта XVI-ого до Польщі, газета Nürnberger Zeitung зазначає:

„Цей візит папи складався з двох різних поїздок. Одна з них пролягла через Вадовіце, Варшаву і Краків. Ця поїздка зблизила нового Папу з народом, який ще й досі тужить за його попередником. Під час цих зустрічей Бенедикт розмовляв польською. Не для того, аби ухилитися від свого німецького походження, але задля того, щоб продемонструвати, що він належить всім, хто його слухає. Поляки сприйняли цей жест і віддячили йому скандуваннями німецькою мовою „Ми любимо тебе” та італійською „Бенедетто”. Інша поїздка пролягла через Освенцим – через місце німецької ганьби. Тут Бенедикт розмовляв німецькою, аби наголосити на відповідальності його батьківщини за минуле, але і за майбутнє”, - розмірковує Nürnberger Zeitung.

Газета Münchner Merkur позитивно оцінює результати візиту Папи на батьківщину його попередника:

„Бенедикт XVI-ий відмовився від того, аби залишати у Польщі власний слід. Натомість він свідомо пішов слідами Івана Павла ІІ-го – це гідний поваги крок. Таким чином новий Папа дав важливий сигнал – сигнал дружби та порозуміння між народами. Це дуже важливо для Польщі, країни, в якій дуже нелегко загоюються рани минулого. Не в останню чергу саме з цієї причини відносини між Берліном і Варшавою так важко вивести з підвішеного стану”, - підсумовує Münchner Merkur.

Огляд преси підготував Євген Тейзе